Вроджені патології у дітей пояснюються різними факторами: генетикою і порушеннями перебігу вагітності. Пілоростеноз відноситься до оборотним захворювань, після яких відновлюється нормальна життєдіяльність організму дитини. Важливо вчасно звернути увагу на симптоми, які вказують на пілоростеноз у новонароджених.
Пілоростеноз у новонародженого – опис захворювання
Пілоростеноз у дітей – вроджена вада пілоричного відділу шлунка (воротаря), який виникає з-за впливу генетичних факторів. Це захворювання, при якому відбувається звуження одного з шлункових відділів. Як наслідок спостерігається утруднення транспортування їжі в тонкий кишечник. Пілоростеноз частіше виникає у немовлят чоловічої статі.
Серед малюків це захворювання зустрічається у 3-4 дітей з 1000. Сторож – кінцевий відділ шлунка. Сфінктер забезпечує регулювання переміщення хімусу (практично перевареної їжі), просуваючи її окремими порціями область дванадцятипалої кишки, а потім — безпосередньо в кишечник.
Важливо: сфінктер пропускає лише ті продукти (переварені), які не можуть завдати шкоди слизовій оболонці товстого кишечника. При відсутності відхилень від норми вміст шлунка просувається по одній траєкторії (зверху вниз), але звуження стенозу (привратникого каналу) негативно впливає на обмінні процес.
Причини виникнення хвороби у дітей
Причини виникнення полиростеноза до кінця не відомі. Фахівці стверджують, що головними чинниками є: генетична схильність (передається через кілька поколінь) і несприятливий перебіг вагітності.
До проблем останнього відносяться:
- Сильний токсикоз, а також пізній гестоз вагітних. Особливо негативно позначається ранкова блювота в першому триместрі.
- Наявність вірусних інфекцій та ускладнень на перших етапах вагітності.
- Порушення гормонального фону, дисбаланс естрогенів в організмі матері.
- Вживання лікарських засобів окремих груп в період виношування малюка.
- При наявності цього захворювання у одного з батьків ризик спадкової схильності збільшується в 100 разів.
При тяжкому перебігу вагітності зростає ризик розвитку захворювання
Симптоматика
Перебіг хвороби можна розділити на три основних стадії, кожна з яких має свої відмітні ознаки. В деяких випадках вони можуть посилюватися. Опишемо детальніше кожну стадію:
Головним симптомом захворювання є регулярні рясні зригування після годування
Отже, до головних симптомів цього важкого захворювання у новонароджених можна віднести такі ознаки:
- Виділення блювотних мас, які набувають наростаючий характер через 25 хвилин після того, як дитина поїв.
- Кількість виділеної блювоти перевищує обсяг їжі, яку дитина з’їв.
- Неприємних запах блювотних мас, але при цьому — відсутність жовчі.
- Постійні запори, що виділяється стілець має темний відтінок. Такий колір обумовлений мінімальною кількістю вмісту молочних продуктів, наявністю жовчі.
- Каламутна і концентрована сеча, яка виділяється в мінімальних кількостях.
- При звичайному огляді живота і пальпації чітко простежується перистальтика, а також два великих випинання, що мають звуження посередині.
- Дитина виснажений, що позначається на його зовнішньому вигляді.
Ускладнення і наслідки захворювання для дитини
Пілоростеноз має ряд важких наслідків для людського організму при відсутності грамотного, а головне, своєчасного лікування.
Постійна фонтануюча блювання призводить до таких наслідків, як:
- організм втрачає велику кількість рідини, що призводить до розвитку зневоднення;
- згущується кров;
- організм не отримує необхідне для підтримання нормальної життєдіяльності кількість вітамінів, мінералів, макро-та мікроелементів;
- відбувається олужнення крові, іншими словами – алкалоз;
- з-за можливого попадання блювоти в дихальні шляхи може початися запалення легенів, що здатне призвести до аспіраційної пневмонії;
- порушується баланс електролітного складу крові;
- на слизовій оболонці шлунка можуть утворюватися виразки;
- в результаті порушеного графіка харчування, а також неправильної роботи обмінних систем організму може розвинутися дистрофія;
- виникнення сепсису.
Кожне з перелічених наслідків може привести до летального результату, тому важливо вчасно почати правильне лікування. Пам’ятайте, що тільки компетентний фахівець може призначати препарати, виходячи з анамнезу пацієнта.
Діагностика пілоростеноза
Точний діагноз можна поставити тільки після виявлення симптоматики хвороби, коли вона стає більш вираженою.
Точний діагноз можна поставити тільки на основі ряду медичних аналізів, процедур і огляду малюка досвідченим лікарем
Крім цього, лікар оглядає дитину за допомогою пальпації, а також використовуючи лабораторні та інструментальні методи діагностування захворювання.
Огляд області живота дозволяє виявити розширення в епігастральній області. Воно добре видно на тлі запалих нижніх відділень області травного тракту. В окремих випадках чітко прощупується воротар. В області живота в дитини можна розгледіти обриси контурів збільшеного шлунка, а також посилену перистальтику кишечника.
Аналізи крові вказують на підвищений рівень гемоглобіну і знижена ШОЕ. Обов’язковою умовою діагностування є гастродуоденоскопія і УЗД черевної порожнини, роблять рентген з барієм.
Існує ще декілька захворювань, які мають вроджений характер, які супроводжуються постійною блювотою в грудному віці. Саме цими факторами зумовлено проведення диференціальної діагностики на пілороспазм, внутрічерепну травму і менінгіт, а також на раковий стеноз, грижу та ін.
Оперативне лікування
Чим раніше буде встановлений точний діагноз, тим швидше почнеться лікування немовляти. У даній ситуації мова йде про операції, якої не уникнути.
Однак хірургічне втручання вимагає серйозної підготовки, до якої необхідно підійти з усією відповідальністю. Як правило, її роблять на 3-4 день після того, як діагноз установлюється лікарем.
Доопераційну підготовка включає в себе відновлення водно-електролітного балансу й поповнення дефіциту мікроелементів. Для цього немовляті інфузійно вводять різні розчини. Якщо є супутні запальні захворювання, призначається лікування антибактеріальними медикаментів.
Пилоротомия (так називається операція, коли розтинають воротар) проводиться за методом Фреда-Рамштедта. У ході усунення анатомічного перешкоди евакуації хімусу прохідність пілоричного каналу приходить в норму. Годування грудним молоком (або сумішшю) у післяопераційний період необхідно дозувати.
Реабілітація
При своєчасному наданні медичної допомоги та проведення операції, якщо малюк почуває себе добре, його виписують на 8-9 добу. У постреабилитационный проміжок часу немовля годують молоком матері або спеціальними, адаптованими сумішами.
Поступово збільшується кількість годувань, маса тіла дитини приходить в норму. Операція ніяким чином не позначається на подальшому розвитку організму малюка. Важливо стежити за тим, щоб харчування було правильним, стілець регулярним. Бажано планово відвідувати лікаря, дотримуватися його рекомендацій.
