Як не кричати на дитину і не зриватися на ньому – що робити: поради психолога

Як впоратися з роздратуванням і не кричати на своїх дітей?

Як не кричати на дитину? Як не злитися на дитину в принципі? Ці питання задає собі кожна мама і немовля, і підлітка. Для початку психологи рекомендують постаратися попередити нервовий зрив або хоча б звести до мінімуму його ймовірність. Для цього необхідно дотримуватися наступного покрокової інструкції:

Час на відпочинок. Щодня потрібно намагатися виділяти нехай навіть 15-20 хвилин, але виключно на себе, свої інтереси або улюблене заняття. Важливо, щоб в цей час малюк був не поруч і не міг перетягнути знову увагу на себе. Якщо є можливість залучати родичів, то нехай на час розслаблення малюк піде на прогулянку з татом або в гості до бабусі.

Спілкування і тактильний контакт з дітьми. Саме спільні ігри, заняття, прогулянки дають дитині відчути себе потрібним. Обійми та пестощі подарують йому чудовий настрій. У нього не буде приводу зайвий раз привертати до себе увагу, злити рідних і доводити ситуацію до скандалу.

Вихід емоціям. Не варто тримати все в собі. Періодично потрібно ділитися переживаннями з рідними і близькими людьми, говорити з ними і про втому, і про всіх негативних емоціях.

Вираження почуттів. Діти зрозуміють, коли їм без криків пояснити, що мама втомилася, розлютилася або у неї жахливий настрій. Наприклад, досить сказати: «Мене засмутив твій вчинок!», «Мене злить, коли беруть мій телефон без попиту!», або «Я сильно втомилася, мені потрібно п’ять хвилин тиші, і після я з тобою пограю». Важливо не намагатися виховувати дитину, коли що-небудь дратує або у моменти втоми.

Регулярне фізичне навантаження. Звичайна ранкова зарядка здатна стабілізувати нервову систему і зробити її більш стійкою до стресу.

Прийом вітамінів, заспокійливих і загальнозміцнюючих засобів. Вони забезпечують необхідний запас мікроелементів і досить ефективні, коли у мами здають нерви.

Замість прояву агресії потрібно чітко і зрозуміло пояснити дитині, що саме дратує або дратує маму

Способи зняти роздратування

Існує ряд простих прийомів, які допомагають у тих випадках, коли діти вередують, бавляться, а у батьків починає наростати роздратування і потрібно зупинитися, щоб не накричати на свого маленького малюка. У такі моменти може допомогти:

Зміна фізичного стану. Наприклад, встати з малюком, якщо грали сидячи, переміститися в інше місце.
Уважне розглядання малюка. Достатньо зосередити увагу на міміці дитини, на тому, як він говорить, виглядає, рухається.
Перекус. З’їдене яблуко чи цукерка під час сварки допомагає заспокоїтися або відволіктися.
Вихід з кімнати, де знаходиться той, хто бісить, на пару хвилин.
Фізичне навантаження. Відмінний спосіб випустити пар — присідання, біг або стрибки на скакалці. Крім того, це корисно для здоров’я. Також допомагає прибирання. Іноді достатньо помити або підмести підлогу, погладити білизну і так далі.
Душ. Ефективно змиває негатив, причому не тільки в переносному сенсі, але і в прямому, так як прибирає адреналін з шкіри, що виділився з потім, не даючи йому вбратися назад.
Вихід негативних емоцій з користю. Можна порвати старі простирадла на ганчірки, навести порядок в шафах, викидаючи непотріб, що накопичився, або вибити пил з подушок.
Лайка вголос. Лаятися треба голосно, не стримуючись, з нецензурною лексикою. Звичайно, робити це слід наодинці. Висловити потрібно все, що накипіло, всі образи на конкретних людей.
Крик. Піти подалі і як можна голосніше крикнути, тим самим виплеснувши гнів.

Всі перераховані вище прийоми того, як не кричати на дитину, досить ефективні. Можна використовувати один або відразу декілька, які актуальні і доступні в кожній окремій ситуації.

Витратити зайву енергію допомагають спортивні навантаження або навіть звичайна прибирання

Додаткові рекомендації

Нижче наведено поради не тільки того, як перестати кричати на дитину, але також як в принципі виховати психічно здорового малюка і полюбити його таким, який він є. Психологи і відомий педіатр доктор Комаровський рекомендують:

Не забувати говорити дитині, що він любимо. Слова кохання дарують дітям спокій і відчуття захищеності.

Просити пробачення. Після кожної сварки і зриву на малюка, навіть при його початкової вини, необхідно вже в спокійному стані пояснити свою реакцію на його поведінку або вчинок. Щирі вибачення сприяють зміцненню батьківського авторитету.

Прийняти той факт, що дратуватися і злитися на власних дітей – природна реакція. Треба перестати говорити, що ви погана мати, звинувачувати і дорікати себе в бажанні крикнути або навіть в деякі моменти травмувати дитину. Важливо зрозуміти причини свого стану і вчитися тому, як не кричати на дитину.

Більше спілкуйтеся з дітьми і разом читайте книжки. Діти бувають маленькими тільки раз, а проблеми, робота і щоденна метушня будуть завжди.

Бути гідним прикладом. Важливо пам’ятати, що малюки все переймають у батьків — їх поведінка, емоційний настрій, ставлення до інших.

Сторінка: 1 2 3 4