Чи можна спати на животі вагітним на ранніх і пізніх термінах, з якою тижні не можна і чому?

Період вагітності – безсумнівна щастя для майбутніх батьків. Для жінки, яка готується стати матір’ю, виношування малюка супроводжується страхами і заборонами. Щоб дитина гармонійно розвивався в утробі матері, жінка повинна відмовитися від шкідливих звичок, уникати стресів, добре харчуватися, багато гуляти. Коригуванню підлягають навіть дрібниці, про які не вагітна жінка зазвичай не замислюється. Збільшується в розмірах живіт вимагає вибрати оптимальну, безпечну для дитини позу для сну. Розглянемо це питання з точки зору жіночої фізіології в різні гестационные періоди.

Чи можна вагітним лежати і спати на животі?

В період виношування малюка майбутня мама стурбована безліччю питань щодо самопочуття малюка. Актуальним для вагітної жінки є питання про те, яка поза уві сні безпечна для дитини. До якого триместру дозволений сон в будь-якому положенні? Чому потрібно спати на боці?

Думки фахівців з цього питання розділяються. Деякі вважають, що положення лежачи на животі не завдасть шкоди дитині, поки живіт не почав округлятися. Інші заявляють, що жінка повинна спати тільки на спині або на боці з початку вагітності, особливо після 6-8 тижні. Це призведе до вироблення звички до певного положення уві сні. Що стосується другої половини вагітності, думка лікарів однаково: спати на животі небезпечно для плоду.

У 1 триместрі

На початку вагітності майбутній мамі лежати можна як завгодно. Для маленького ембріона це не небезпечно. Він знаходиться в глибині малого тазу і надійно захищений м’язами преса, лобковими кістками. Матка ще не почала збільшуватися, і такий тиск на неї не викличе негативних наслідків.

Відпочинок на животі може бути некомфортним для вагітної з 6 тижня при збільшенні чутливості молочних залоз. Іноді це супроводжується хворобливими відчуттями в області грудини. У такому разі жінка фізично не зможе тривалий час перебувати в неприємною для неї позі. Проблеми зі сном також виникають з таких причин:

  • психологічна – зайва тривожність майбутньої мами;
  • фізіологічна – розм’якшення шийки матки з перегином.

Жінкам бажано як можна раніше звикати спати в безпечному для дитини положенні. Це дозволить вагітної повноцінно відпочивати, коли лежати на животі буде не можна.

У 2 триместрі

У цей час плід вже досить збільшився в розмірах. Хоча він і захищений амніотичною рідиною, зберігається ймовірність його випадкового пошкодження. Від відпочинку на животі варто відмовитися. Оптимальна поза для сну в цей період – на лівому боці або з невеликим нахилом на спину.

Після 12-13 тижня кругленький живіт вимагає більш дбайливого поводження. Якщо це не доставляє дискомфорту, можна спати на спині. Малюк всередині материнської утроби ще не занадто великий, його вага не тисне на порожнисту вену, діафрагму, хребет мами. Відпочинок на спині не рекомендується після того, як жінка відчула перші ворушіння. Зазвичай це відбувається на терміні 16-24 тижні.

У 3 триместрі

Це найскладніший для жінки період виношування дитини. Збільшений вага робить майбутню маму незграбною, рухова активність знижується, мучать набряки, задишка. Тиск на живіт стає надзвичайно небезпечною для малюка. Може виникнути гіпоксія плоду, коли жінка всією своєю вагою випадково здавить живіт. Відбувається здавлювання судин плаценти. Тривала нестача кисню здатна викликати затримки в розвитку малюка.

При відпочинку на животі можуть перекриватися молочні протоки грудних залоз. У третьому триместрі жіночий організм починає виробляти молозиво, яке після народження дитини змінюється материнським молоком. Пошкоджені протоки не зможуть в майбутньому повноцінно виробляти необхідне для дитини харчування.

На заключній стадії вагітності спати на животі та спині стає небезпечно для дитини. Якщо плід знаходиться тазом вниз, лікарі рекомендують матері під час відпочинку міняти положення – спати спочатку на одному боці, потім на іншому.

Увага! Інформація на порталі носить ознайомлювальний і інформаційний характер, пам'ятайте що самолікування краще замінити походом до лікаря і професійною консультацією. Не займайтеся самолікуванням і завжди звертайтеся до професійних лікарів.