Діагностичні методи
Поставити діагноз «дакріоцистит» може фахівець на підставі огляду пацієнта. Щоб зрозуміти, що у дитини засмічення або звуження носослізного каналу, офтальмолог застосовує наступні методи діагностики:
- Зовнішній огляд пацієнта. Виявляє сльозотеча і припухлість нижнього століття.
- Пальпація слізного мішка. Лікар дає оцінку виділень, їх консистенції, кольору.
- Тестування прохідності слізного каналу за допомогою проби Веста. Лікар закопує в око барвний розчин, а у носовий хід вводить тампон. Результат оцінюється протягом перших 2-х хвилин, протягом яких на бинте повинні з’явитися відбитки фарби. Якщо сліди барвника не проявилися протягом 5 хвилин – потрібно повторний тест. Відсутність відбитка більше 10 хвилин означає непрохідність або значне звуження носослізного каналу.
- Після визначення непрохідності лікар розраховує довжину закупоренного ділянки, для чого проводить зондування (промивання фізіологічним розчином) протоки.
- При сумнівних результатах огляду офтальмолог може призначити ряд досліджень – дакриоцистографию (рентген слезоотводящих шляхів з використанням контрасту), оцінку стану рогівки і слізної плівки після введення в око флуоресцентного барвника.
- При постановці діагнозу може знадобитися бактеріологічне дослідження виділень з ока. Це допоможе виявити збудника захворювання.
- Іноді лікар направляє пацієнта на консультацію до Лора, стоматолога, травматолога та нейрохірурга.
Як правило, дакріоцистит діагностується при зовнішньому огляді малюка, але в деяких випадках необхідні здача аналізів і проведення додаткових досліджень
