Дакріоцистит у новонароджених: лікування закупорки слізного каналу краплями і промиванням

Лікування дакріоциститу у новонароджених

Лікування дакріоциститу у новонароджених повинно бути комплексним і проводитися під контролем лікаря-окуліста. Слід усунути закисання ока, для чого використовуються дезинфікуючі розчини. Також призначають антибактеріальні краплі, якщо у дитини спостерігаються значні гнійні виділення.

Ключовим моментом лікування є масаж, за допомогою якого пробивають пробку за рахунок підвищення тиску в слізному протоці. Як правило, масаж рекомендується робити протягом 10-14 днів. Якщо процедури не допомогли, призначається зондування носослізного каналу.

Спеціальний масаж

Мета масажу — прибрати накопичилися слиз і гній в слізному мішку і допомогти усунути непрохідність (закупорку) каналу. Процедуру виконують не рідше 3-х разів у день (краще всього — під час кожного годування) протягом 3-х хвилин. Покрокова техніка масажу:

Великий або вказівний палець прикласти до слізного мішка, який знаходиться між носом і внутрішнім куточком ока.

Злегка натиснути і зробити кілька рухів знизу вгору, намагаючись позбавити мішечок від вмісту. Тканинній стерильною серветкою обережно прибрати ексудат, який виходить з слізних точок.

Далі проводити рухи зверху вниз — від очі до крила носа. Деякі офтальмологи рекомендують чергувати прямі руху з круговими.

Медикаментозна терапія

Паралельно з масажем показано місцеве медикаментозне лікування. Перед процедурою необхідно закапати око антисептичними краплями, щоб позбутися від виділень. Призначають:

Мірамістин,
Хлоргексидин,
Фурацилін.

У деяких випадках достатньо звичайного фізіологічного розчину. Після масажу показано застосування очних антибактеріальних засобів, які можна використовувати для дітей:

Левоміцетин,
Флоксал,
Вигамокс,
Тобрадекс,
Тобрекс.

Не варто закопувати Альбуцид, оскільки це засіб викликає сильне печіння.

Зондування

Якщо протягом 10-14 днів поліпшення не настало, показано бужування, тобто розширення вузького просвіту протоки. Також цей захід носить назву «промивання». Спочатку використовується анестезія у вигляді крапель, потім у верхній носослізний канал вводять спеціальний циліндричний зонд і просувають його вниз, аж до кістки.

Після процедури канал промивають антисептичними розчинами, а в подальшому в цілях профілактики розвитку запалення – антибактеріальними краплями. У рідкісних випадках промивання доводиться виконувати кілька разів, якщо закупорка каналу виникає повторно.

Коли потрібно радикальне хірургічне втручання?

Іноді промивка і процедура бужування не дають результату і не дозволяють пробити пробку в протоці, або у дитини спостерігаються значний набряк і запалення тканин слізного мішка. У таких випадках рекомендується хірургічна чистка — ендоназальна дакриоцисториностомія, яка показана і при хронічному дакриоцистите після досягнення віку 2-3 років.

Мета хірургічних маніпуляцій – прочищення каналу і забезпечення умов для якісного дренажу (відведення) сльози, для чого необхідно формування анастомозу між слізним мішком і порожниною носової.

Існують і інші способи відновлення функцій носослізного каналу — интубирование (введення силіконової трубки, формує природний протока), лазерна дакриоцисториностомія, надлом носових кісток. Багато з них мають протипоказання, тому подібні заходи призначають в індивідуальному порядку, у залежності від віку та стану пацієнта.

Після лікування протягом деякого часу може зберігатися ефект сльозотечі, при цьому інші симптоми (запалення тканин, гіперемія, слизисто-гнійне відокремлюване) зникають безслідно. Це пояснюється наявністю набряку в районі протоки. У цьому випадку призначається повторне промивання каналу антисептичними препаратами або фізіологічним розчином.

Сторінка: 1 2 3 4 5