Далекозорість може бути у людини будь-якого віку, але найбільш характерна вона для дітей і людей похилого віку. Однак причини порушення зору у цих вікових груп різні. У дорослих вона викликається зниженням здатності кришталика змінювати кривизну. Пластичність його падає, а разом з цим виникають проблеми з читанням на близькій відстані, при виконанні дрібних робіт.
Чому ж виникає далекозорість у дітей? У чому вона проявляється? Що це взагалі таке – далекозорість?
Далекозорість може бути вродженою або мати набутий характер
Що таке далекозорість і чим вона небезпечна для дітей?
Далекозорість – явище дуже поширене. Близько 25% населення нашої планети має цей дефект зору. Вважається, що люди з далекозорістю добре бачать в далечінь, але погано поблизу. Насправді це не зовсім так.
Далекозорість (гіперметропія) – зміщення фокусу кришталика за межі сітківки. З-за цього близько розташовані предмети для людини розпливаються. Далекозорість у дітей пояснюється тим, що очне яблуко ще мало. Пов’язана вона з формою органу. З ростом і збільшенням очного яблука дефект може безслідно зникнути. Однак крім природної, у дітей буває патологічна вроджена далекозорість.
Необхідність напружувати очі, щоб розглянути предмет поблизу, призводить до порушень в роботі ділянки мозку, відповідального за розпізнавання сигналів від зорових органів. Це викликає амбліопію – стан, коли в зоровому процесі більше задіяний одне око. У перспективі це може призвести до втрати зору другим оком. Загрожує таке положення і косоокістю, зниженням гостроти зору.
Наявність далекозорості очей дитини істотно знижує якість його життя. Всі дрібні роботи, читання, шкільні заняття даються йому важко. Надалі це вплине на вибір професії, успішність у вибраній справі. Інша небезпека – порушення відтоку внутрішньоочної рідини, що приводить до глаукомі. Хвороба накладає серйозні обмеження на все життя людини і загрожує сліпотою.
Симптоми і ступеня відхилення
Якщо далекозорість невелика, вона непомітна для оточуючих. За рахунок напруги очі (акомодації) дитині вдається розглянути бажаний предмет.
При наявності патології у дитини постійно втомлюються очі, особливо якщо доводиться фокусуватися на окремих предметах
При посиленні патології виникають відчутні симптоми:
- очі швидко втомлюються;
- можлива біль в очних яблуках, над бровами, в області чола або перенісся;
- для читання і письма потрібне посилене освітлення;
- рядки і букви бачаться розпливчасто, зливаються.
Подальше прогресування далекозорості супроводжується відчуттям «піску в очах», у дітей виникає відчуття розпирання, знижується зір не тільки поблизу, але і вдалину, з’являються головні болі. Розрізняють 3 ступені далекозорості в залежності від величини плюси:
Чому далекозорість проявляється у дітей?
Природна гіперметропія у дітей обумовлена розвитком очі, збільшенням його розмірів. Вроджена далекозорість у дітей проходить сама по мірі зростання. Однак у патології бувають і інші причини:
- спадковість – якщо в родині були аналогічні проблеми, треба уважно стежити за зором дитини;
- висока очний тиск – воно виникає як наслідок різних захворювань, стресів, перенапруження, травми ока, вимагає спостереження і лікування;
- зміна форми рогівки (астигматизм) – виникає при різних травмах і опіках рогівки, після операцій, запальних захворювань рогівки або повік.
При виявленні симптомів вродженої або набутої патології необхідно відразу розпочати обстеження. Своєчасне лікування допоможе уникнути ускладнень, у ряді випадків вдасться повністю відновити зір. При сприятливому перебігу дитина позбавляється від гіперметропії до 12 років.
У групі ризику в першу чергу знаходяться особи монголоїдної раси. Дослідження особливостей будови ока у азіатів виявило коротку порівняно з європейцями передньо-задню вісь ока, більш товстий кришталик, щільну тканину райдужної оболонки. Дослідження проводилося у осіб узбецької національності і дозволило зробити висновок про їх схильності до звуження кута передньої камери ока, розвитку закритокутової глаукоми.
Як діагностують патологію?
На прийомі окуліст в першу чергу проводить перевірку гостроти зору (візометрію)
Найпростіший тест, що визначає далекозорість, – візометрія. Перевірка гостроти зору з таблиці Сівцева з застосуванням лінз з різною кількістю діоптрій виявляє існування відхилень і їх знак. Лікар при необхідності призначає та інші дослідження:
- визначення полів зору (периметрию);
- тіньову пробу (скиаскопию), дає можливість оцінити здатність ока до рефракції;
- визначення стану структур ока (слізної плівки, рогівки) проводиться методом біомікроскопії;
- вимірювання внутрішньоочного тиску (тонометрія) обов’язково проводиться літнім пацієнтам, а й у дітей дає можливість виключити розвиток глаукоми;
- дослідження судин очного дна (офтальмоскопія) проводиться із застосуванням препаратів, що розширюють зіницю, дозволяє оцінити стан судин, сітківки та зорового нерва.
Для уточнення діагнозу можуть знадобитися магнітно-резонансна томографія, ультразвукове обстеження, ангіографія. Лікар призначить їх при необхідності.
Методи корекції зору
В даний час існує безліч методів корекції гіперметропії. До них відносяться оптичні способи, апаратне та фізіотерапевтичне лікування, різні види хірургічного втручання.
Лікар-офтальмолог визначає, в якому стані знаходяться зорові органи, і потрібні лікувальні заходи.
У немовлят та малюків до 3 років
Гіперметропія у малюків – явище природне. Існують певні норми, які вважаються загальноприйнятими.
У малюка в 1 рік далекозорість повинна мати значення +2,5 діоптрії. До дворічного віку вона знижується до +2, а до 3-х років – до 1,5–1 діоптрії. Менші значення загрожують короткозорістю, великі – далекозорістю. При нормальному рівні гіперметропії зір з віком вирівнюється.
Як правило, малюкам коригувальні та лікувальні заходи не проводять. Однак при необхідності лікар випише окуляри. Зате малюкам підходить вітамінотерапія. Кращим вважається прийом вітамінів у вигляді свіжих фруктів і овочів. Бажано давати дитині банани, персики, чорнослив, абрикоси, грецькі горіхи, курагу й родзинки, лісову чорницю. З овочів корисні морква, капуста, горох і помідори.
У 4-6 років
Дітям дошкільного віку окуляри виписують для постійного носіння. Поширеним методом лікування є оклюзійна пов’язка, її виписують для боротьби з синдромом «ледачого ока». Закриваючи робочий очей, пов’язка змушує другий напружуватися.
4-5 разів на рік дитині показано апаратне лікування. Основними апаратними методами є:
