Далекозорість у дітей від 1 року: причини, корекція і профілактика
Редактор: Ларина Тетяна
Симптоми і ступеня відхилення
Якщо далекозорість невелика, вона непомітна для оточуючих. За рахунок напруги очі (акомодації) дитині вдається розглянути бажаний предмет.
При наявності патології у дитини постійно втомлюються очі, особливо якщо доводиться фокусуватися на окремих предметах
При посиленні патології виникають відчутні симптоми:
очі швидко втомлюються;
можлива біль в очних яблуках, над бровами, в області чола або перенісся;
для читання і письма потрібне посилене освітлення;
рядки і букви бачаться розпливчасто, зливаються.
Подальше прогресування далекозорості супроводжується відчуттям «піску в очах», у дітей виникає відчуття розпирання, знижується зір не тільки поблизу, але і вдалину, з’являються головні болі. Розрізняють 3 ступені далекозорості в залежності від величини плюси:
До 3 діоптрій – слабка. Небезпека її в тому, що патологія не має виражених симптомів. На початку життя зорова акомодація дозволяє дитині розглянути близько розташовані предмети, але з часом акомодація знижується, падає гострота зору.
До 5 діоптрій – середня. Якщо заходи не були прийняті на ранній стадії, виникає 2-я ступінь далекозорості. Дитина легко розглядає предмети, віддалені на метр і більше. Щоб розглянути те, що розташоване ближче, доводиться напружувати очі. Одночасно виникає синдром «ледачого ока» — амбліопія, косоокість (рекомендуємо прочитати: коли повністю проходить косоокість у немовлят?). Чіткість зору знижується, з’являються головні болі.
Понад 5 діоптрій – висока. Відсутність вчасно встановленого діагнозу і необхідного лікування призводить до високого ступеня гіперметропії. При ній падає чіткість зору і поблизу, і вдалині. Постійна напруга війкового м’яза призводить до збільшення зображення на сітківці. Зміни супроводжуються сухістю, печіння в очах, головними болями. Змінюється структура очі: зіниця звужується, зменшується передня камера.
Увага! Інформація на порталі носить ознайомлювальний і інформаційний характер, пам'ятайте що самолікування краще замінити походом до лікаря і професійною консультацією. Не займайтеся самолікуванням і завжди звертайтеся до професійних лікарів.