Причини ексудативного отиту
У дітей частіше всього розвитку ексудативного отиту передує гострий запальний процес, характерний для респіраторних інфекцій. Запалення середнього вуха в даному випадку розвивається як ускладнення грипу або ГРВІ. Іноді хронічний отит розвивається внаслідок неефективного лікування гострої форми захворювання. У дітей середнього шкільного віку та у підлітків така форма недуги запускається після тривалого риніту або хронічного синуситу.
Також ексудативний отит у дітей провокують такі фактори:
- анатомічні аномалії розвитку слухової труби в дитинстві;
- розростання тканини аденоїдів, що призводить до обтурації гирла євстахієвої труби;
- новоутворення в носоглотці доброякісного або злоякісного характеру.
Класифікація і симптоми
Ексудативний отит класифікують за кількома ознаками. По локалізації процесу він може бути одностороннім і двостороннім. За течією хвороби:
- гостра стадія – триває 2-3 тижні;
- підгостра – тривалість до 2 місяців;
- хронічна – якщо хвороба триває більше 2 місяців.
Наступний тип класифікації — за змінами, які спостерігаються на слизовій оболонці:
- Катаральна фаза – запалюється слизова слухової труби, погіршується вентиляція середнього вуха. В порожнині утворюється вакуум, барабанна перетинка втягується всередину, спостерігається майже непомітне зниження слуху. Ця стадія триває не більше 1 місяця.
- Секреторна фаза. У цей період збільшується виділення секрету, що накопичується рідина в порожнині за барабанною перетинкою. У хворого може виникати відчуття розпирання у вухах, при активному русі чутні клацання або «хлюпання». Приглухуватість стає більш вираженою, ніж в початковій стадії, при цьому час від часу слух стає краще. Барабанна перетинка втиснула всередину, колір її залежить від відтінку рідини, накопиченої в порожнині – він варіюється від сірого до темно-коричневого. Цей період може займати від 1 місяця до року.
- Мукозная фаза відрізняється від попередньої тим, що ексудат в порожнині стає клейким. Приглухуватість посилюється, помічається оточуючими, відчуття злету у вухах вже не турбує хворого. Барабанна перетинка розростається, потовщується, в нижньому сегменті з’являється опуклість. Тривалість мукозного періоду — від 1 до 2 років.
- Фіброзна фаза. Четверта стадія отиту характеризується дегенеративними змінами в барабанної перетинки. Продукція ексудату знижується і незабаром припиняється зовсім. Слизова оболонка барабанної перетинки трансформується, її клітини заміщуються фіброзною тканиною. Запускається рубцевий процес, в який втягуються слухові кісточки. З’являється змішана приглухуватість.
Лікування призначається, виходячи зі ступеня занедбаності захворювання
