Коли дитина починає повзати: у скільки місяців розвивається навик?

Основні етапи освоєння навику

Первые попыткиРозвиток навику повзати відбувається поступово, перші спроби більше схожі на розгойдування на четвереньках

Малюки освоюють навички повзання поступово. У тримісячному віці вони намагаються повзти вперед на животі. Напрямок переміщення – вперед, вбік, назад, тому не завжди можна зрозуміти, що дитина пробує повзти. Виконуючи такі вправи, малюк рухається як маленька гусеничка, що вимагає мінімум енергії. Гімнастика вчить контролювати руки – відштовхуючись локотками, дитя автоматично задкує. Зміркувавши, як це відбувається, він повторює рухи знову.

Навчившись керувати руками, дитина пробує вставати на карачки, спираючись спершу на лікті, а потім і на долоньки. Багато батьків помічають, як немовлята розгойдуються, стоячи на четвереньках. Довгі тренування удосконалюють координацію рухів малюка, і він приступає до перехресного повзання, чергуючи руху рук і ніг. Синхронно рухаються права рука і ліва нога, і навпаки, поступово ритм стає чітким, і швидкість повзання збільшується.

Багатьох батьків цікавить: що відбувається раніше – дитина вчиться повзати або сидіти? Фахівці вважають, що спочатку дитина повинна навчитися повзати по-пластунськи, а потім навчитися сидіти. Садити малюка примусово заборонено. Малюк повинен зміцніти і сісти самостійно, оскільки сидіння створює вертикальну навантаження на хребет.

Батькам важливо сконцентруватися на розвитку навички повзання. Воно зміцнить м’язи, і допоможе дитині сісти. Трапляється, що діти зовсім не повзають на череві, і відразу стає на карачки, що також є варіантом норми.

Грудничок не повзає чи варто бити на сполох?

МассажДля підготовки дитини до повзання і зміцненню його м’язів рекомендується робити дитині масаж

Під час прогулянок матусі часто діляться один з одним досягненнями малюків. Дізнавшись, що багато діток вже повзають, і малюкові пора освоїти цей навик, мами починають активно стимулювати його до повзання. Хороші результати дає професійний дитячий масаж і ЛФК – м’язи зміцнюються, і малюк починає активно рухатися. Однак трапляється, що ні одна з можливих заходів не дає результату.

Причин, по яких маля не повзає, кілька:

  • слабкий розвиток м’язів;
  • родові травми новонародженого;
  • тривале перебування в гіпсі, стремені;
  • зайва вага;
  • особливості темпераменту.

Якщо дитинці вже виповнилося 9 місяців, але він погано проявляє фізичну активність, слід розповісти про це педіатра на плановому прийнятті. Лікар порекомендує способи корекції масаж, дієту, ЛФК, при необхідності направить на консультацію до профільних спеціалістів (ортопеда, невролога, кардіолога та іншим).

Що повинно насторожити батьків?

Розібратися, чому дитина не повзає, здатний тільки фахівець. Маму повинно насторожити, якщо він намагається робити характерні рухи, тягнучи за собою ручку або ніжку. Також не варто випускати з уваги ситуацію, при якій малюк старше 9 місяців тільки повзає по-пластунськи, не роблячи спроби встати на карачки. Бажано ознайомитися з літературою, яка підкаже, скільки часу і як стимулювати навички повзання.

Ребенок у педиатраУ деяких випадках при тривалому відсутності інтересу дитину до повзання необхідно проконсультуватися з лікарем

У скільки починають повзати недоношені діти?

Розвиток недоношених малюків залежить від часу появи на світ. Крихітки 1 ступеня недоношеності починають агукати в 2-3 місяці, дітки з 3 і 4 ступенем – на кілька тижнів пізніше. Як правило, тримісячні діти впевнено тримають голівку, на півроку перевертається з животика на спинку і назад. Сидять такі дітки самостійно в 8-12 місяців, встають – в рік.

Оскільки перша рухова активність, яка готує до повзання, у недоношених малюків проявляється в 6-9 місяців, вони починають повзати пізніше однолітків. Зазвичай діти, що з’явилися на світ раніше терміну, освоюють цей навик в місячному віці.

Увага! Інформація на порталі носить ознайомлювальний і інформаційний характер, пам'ятайте що самолікування краще замінити походом до лікаря і професійною консультацією. Не займайтеся самолікуванням і завжди звертайтеся до професійних лікарів.