Симптоми, супутні алергії
Часто гостра кропив’янка у грудної дитини супроводжується іншими ознаками, які помилково можуть прийматися за прояви ГРВІ чи інших інфекційних захворювань. Вона може виникати разом з наступними симптомами:
- набряк дихальних шляхів – утруднення дихання, нападоподібний кашель, задуха;
- поразка слизової оболонки ШКТ – діарея, блювання;
- початкова стадія буває з підвищенням температури, головним болем, загальним нездужанням;
- різке зниження артеріального тиску.
Кропив’янка у новонароджених іноді супроводжується неврологічними порушеннями. До них відносять появу судом, втрату свідомості. Хронічна форма характеризується відсутністю додаткової симптоматики, крім пухирів.
Способи діагностики
Діагностика кропив’янки проводиться на підставі анамнезу, клінічних проявів висипки, лабораторних досліджень і діагностичних тестів.
Гостра форма не вимагає подібних обстежень, так як проблема вирішується сама собою через пару годин. Хронічна форма передбачає уважне вивчення.У типових випадках, коли висип супроводжується сверблячкою, діагностика не викликає затруднень. Якщо у лікаря виникають сумніви, він робить наступні кроки:
Далі лікар може провести спеціальні тести, щоб визначити, чим конкретно зумовлена така реакція організму дитини. Проводиться алергологічне дослідження, яке включає в себе шкірні тести і визначення антитіл у крові. Симптоми фізичної кропив’янки вимагають проведення провокаційних тестів:
- холодова – прикладання до шкіри шматочки льоду на кілька хвилин, після чого проводиться оцінка стану епідермісу;
- анафілаксія – тест з фізичним навантаженням;
- сонячна – опромінення шкіри ультрафіолетовими променями;
- аквагенная – пацієнта тестують за допомогою води різної температури і т. д.
Для діагностики ідіопатичної кропив’янки, яка триває більше 1.5 місяців, доктор видає направлення на аналіз крові для визначення ШОЕ, дослідження сечі, біопсію шкіри і т. д. для виключення системних захворювань.
В процесі постановки діагнозу лікар оглядає дитину на предмет вторинного інфікування шкіри. Це явище не рідкісне, трапляється у дітей у зв’язку з постійним свербінням і вимагає окремої терапії.
