Вегето-судинна дистонія у дітей: симптоми і лікування, причини ВСД у підлітків

Одне з частих захворювань у дітей – вегето-судинна дистонія. За даними деяких медичних досліджень, відсоток хворих серед дітей досягає позначки в 50. ВСД значно знижує якість життя, тому пацієнт повинен знаходитися під спостереженням фахівців. Завдання батьків — своєчасне виявлення недуги і створення комфортних умов для одужання дитини.

Діагноз ВСД дуже часто ставиться дітям шкільного віку

Що таке вегето-судинна дистонія і з яких причин вона виникає у дітей?

Захворювання носить назву синдрому нейроциркуляторної дистонії. Це комплексне розлад функціонування серцево-судинної системи. У педіатрії вегето-судинна дистонія не розглядається як самостійне захворювання. Лікарі вважають її вторинним синдромом, що розвивається на тлі розладів вегетативної регуляції організму.

Частіше виникнення подібного стану схильні діти 6-7 років і підлітки (в більшості випадків патологією страждають дівчатка). Лікуванням дітей займаються фахівці вузького профілю: неврологи, ендокринологи, кардіологи. Можливі передумови для появи розлади:

  • інфекційні захворювання;
  • постійні стреси;
  • спадковий фактор;
  • гормональна перебудова організму в період дозрівання;
  • малорухливий спосіб життя;
  • неправильне харчування, недостатня кількість вітамінів;
  • цукровий діабет;
  • куріння батьків;
  • остеохондроз, викривлення хребта;
  • брак сну, часу на відпочинок;
  • патології вагітності;
  • надмірні фізичні навантаження;
  • агресивний вплив фізичних і хімічних подразників із зовнішнього середовища.

Однак медициною не встановлено вичерпний перелік причин виникнення патології. Вегетативна нервова система дитини може дати збій через будь-якого з перерахованих пунктів. Особлива увага приділяється психологічному клімату в сім’ї маленькі діти сприйнятливі до емоційного напруження між батьками.

Різновиди і симптоми захворювання

При постановці діагнозу ВСД лікар повинен враховувати кілька критеріїв, виходячи з яких визначається форма синдрому. Класифікувати захворювання можна за етіологічними ознаками та за характером розладу. У першому випадку існують такі форми, як:

  • неврологічна, або психогенна, викликана збоєм в роботі нервової системи, частіше це відбувається з-за стресів і перевтоми;
  • інфекційно-токсична — внаслідок негативного впливу зовнішніх факторів, в тому числі екології, може з’явитися в результаті інфекційного захворювання;
  • есенціальна форма проявляється у дітей молодшого віку, основним стає спадковий фактор;
  • дисгормональна дистонія вражає підлітків у віці статевого дозрівання, основна причина – перебудова гормонального фону;
  • змішана форма – захворювання, що розвивається під впливом кількох чинників.

Інфекційно-токсична ВСД може розвинутися на тлі інфекційного захворювання

За характером розладу ділять на:

  • симпатикотоническое – переважає активність симпатичного відділу вегетативної системи;
  • ваготоническое – активний парасимпатический відділ;
  • змішаний тип.

Залежно від симптоматики виділяють наступні види вегетосудинної дистонії:

  • Кардіологічна – пацієнт відчуває біль або інший дискомфорт в області серця. Неприємні відчуття локалізуються у верхньому відділі органу, носять ниючий характер, можуть виникати як у стані спокою, так і при фізичних навантаженнях.
  • Порушення серцевого ритму – зміни в нормальному синусовом ритмі серця.
  • Зміна та нестійкість артеріального тиску. У дітей подібний розлад може проявлятися у вигляді гіпотонії або гіпертонії.
  • Гіперкінетичний синдром характеризується підвищенням артеріального тиску. Показники підвищуються за рахунок збільшення об’єму крові. Лівий шлуночок серця відчуває перевантаження, з’являються больові відчуття. У медицині такий стан часто плутають з пороком серця.
  • Астеноневротичний тип характеризується швидкою стомлюваністю, занепадом сил, слабкістю. У дітей спостерігається порушення сну, підвищена збудливість, нервозність, відчуття тривоги.
  • Респіраторний синдром виражається браком повітря під час руху або в стані спокою. При цьому немає патологій легенів, під час огляду спостерігається їх гіпервентиляція. Викликає стан підвищений рівень адреналіну в крові.
  • Розлади вегетативного типу супроводжуються метеозалежністю, підвищеною пітливістю, періодичним підвищенням температури. Порушення мікроциркуляції крові призводить до набряклості рук та обличчя вранці, набрякання ніг увечері.
  • На фоні ВСД може виникати дискомфорт в області серця і порушуватися серцевий ритм

    В залежності від характеру перебігу захворювання поділяють на:

    • латентний – прихований;
    • патологічний – перманентний стан, симптоми спостерігаються постійно;
    • пароксизмальное – нападоподібне.

    Щоб правильно визначити тип захворювання і розпочати лікування, необхідно розглянути його в рамках кожної класифікації. Допоможуть в цьому методи сучасної діагностики.

    Методи діагностики

    Всього лікарською практикою описано більше 30 ознак синдрому, нараховується понад 150 різних скарг пацієнтів. Саме за такої великої симптоматики діагноз «ВСД» поставити вкрай складно.

    Будь-яке обстеження починається з консультації у педіатра — він збере загальний анамнез, оцінить результати досліджень: загального аналізу крові, сечі, ЕКГ.

    Можливе проведення тесту на ортостатичні навантаження, зміна серцевого ритму при фізичних навантаженнях, здійснюється добовий моніторинг ЕКГ. Виходячи з клінічної картини лікар направить до вузьких спеціалістів: ендокринолога, невролога, окуліста, отоларинголога, кардіолога, гастроентеролога.

    Особливості лікування дітей з ВСД

    Загальні рекомендації

    Лікування вегетосудинної дистонії у дітей та підлітків частіше немедикаментозне. Воно передбачає нормалізацію режиму дня, харчування, виключення стресів. Перед початком терапії змініть режим пацієнта у відповідності з загальними рекомендаціями лікарів:

  • Встановіть поживний режим сну. Дитина до 12 місяців спить до 14 годин на добу, від року до п’яти – 13 годин, в 6-7 років – 12 годин, у 8-10 – 11 годин. Школяреві старше 10 років необхідний безперервний 9-годинний сон.
  • Перебування на свіжому повітрі має бути щоденним. Середня тривалість прогулянок – 2 години.
  • Корисно займатися спортом. Разом з дитиною виберете відповідну секцію, вона повинна відповідати його фізичним можливостям, подобатися малюкові.
  • Зверніть увагу на раціон харчування, він повинен бути збалансованим. У зимовий час бажано приймати комплексні вітаміни.
  • Під час виконання домашнього завдання школярам необхідно робити перерви.
  • Привести роботу серцево-судинної і нервової системи в норму допоможуть масаж і фізіотерапія.
  • У комплексному лікуванні ВСД не останнє місце приділяється масажних процедур

    Медикаментозна терапія

    Ліки призначаються лікарем тільки тоді, коли нейроциркуляторный синдром значно знижує якість життя пацієнта. Медикаменти працюють в комплексі з зміненим способом життя. Залежно від симптомів лікар може призначити:

    • препарати від гіпертонії;
    • церебропротекторы — ліки, що стабілізують роботу обмінних процесів в головному мозку;
    • бета-блокатори призначаються при гіперкінетичному типі синдрому;
    • антиоксиданти використовуються, якщо причиною захворювання стало негативний вплив екології й інших зовнішніх факторів;
    • стимулятори кровообігу;
    • у важких випадках затяжний перебіг хвороби лікують антидепресантами.

    Фізіолікування

    Фізіотерапію як спосіб лікування ВСД нерідко призначають дітям, оскільки великий вибір методик дозволяє підійти до пацієнта індивідуально.

    Іноді за рекомендаціями лікаря при ВСД потрібно пройти курс фізіотерапевтичних процедур

    Вибір типу лікування залежить від симптомів, найпоширеніші процедури можна представлені у вигляді таблиці:

    Процедура Напрямок
    Точковий масаж Проводиться в області шийно-поперекового відділу. Точкове вплив здатне нормалізувати роботу багатьох органів.
    Водна терапія Має загальнозміцнюючу дію, зміцнює стінки судин, нормалізує кровообіг, призводить м’язи в тонус.
    Голковколювання Може проводитися на різних ділянках тіла, допомагає налагодити циркуляцію крові, обмінні процеси.
    Електрофорез При болях у серці 2% розчин новокаїну, при гіпертонії – сульфат натрію, при гіпотонії – розчин кофеїну.

    Залежно від можливостей лікувального закладу також можуть призначатися бальнеотерапія, електросон, фотохромотерапія, парафінові аплікації. Незважаючи на гадану необразливість фізіотерапії, призначати її самостійно не стоїть, будь-який вплив на організм має контролюватися фахівцем.

    Наслідки відсутнього або неякісного лікування ВСД

    Говорячи простою мовою, вегето-судинна дистонія у дітей та підлітків на початковій стадії є прикордонним станом.

    При своєчасної допомоги малюк забуде про недугу, якщо ж проігнорувати перші симптоми, то можна зіткнутися з ускладненнями. Вони будуть залежати від типу синдрому.

    Тип захворювання Наслідки
    Гіпертонічний Періодичні панічні атаки, що супроводжуються прискореним серцебиттям, підвищенням температури, мігренню.
    Гіпотонічний Аритмія, періодичні зупинки серця, зниження тиску, потемніння в очах, предобморочного стану.
    Комбінований Можливо будь-яке з перерахованих проявів.

    Часто батьки роблять помилку, сподіваючись, що дитина «переросте» проблему. Такий сценарій можливий у випадку, коли синдром викликаний гормональною перебудовою — ВСД у підлітків проходить сама. Якщо причина криється в іншому, то з дорослішанням дитини його стан буде тільки погіршуватися, так як навантаження на організм будуть рости.

    Вегето-судинна дистонія не приведе до летального результату, але постійні напади можуть спричиняти тимчасову або постійну втрату працездатності. У дітей це призведе до уповільненого розвитку, зниження успішності, неуважності і погіршення пам’яті.

    Профілактичні заходи

    Будь-яке захворювання легше запобігти, ніж лікувати. Профілактика патології у дітей в першу чергу полягає в раціональному підході до способу життя.

    Увага! Інформація на порталі носить ознайомлювальний і інформаційний характер, пам'ятайте що самолікування краще замінити походом до лікаря і професійною консультацією. Не займайтеся самолікуванням і завжди звертайтеся до професійних лікарів.