Перший триместр вагітності: що відбувається і як себе вести, що можна і чого не можна?

З моменту зачаття в організмі жінки починаються стрімкі процеси перебудови та зростання: прийнявши ембріон, матка збільшується в розмірах, її стінки покриваються новими видами тканин, формується плацента, яка постачає малюка харчуванням і забезпечує їй захист. Запускається складний процес, що спрямований на придушення механізмів відторгнення, вагітність вносить зміни в роботу всіх систем.

Початок вагітності

В акушерській практиці періодизація вагітності ведеться в триместрах, відлік часу в тижнях. За вихідну точку приймається перший день менструації, яка передувала зачаття, перший триместр вагітності закінчується на 13-му тижні.

Враховуючи, що в більшості випадків яйцеклітина буває готова до запліднення на 14-й день менструального циклу, і період життєздатності сперматозоїда триває до 5 діб, можна припустити, що різниця між реальним днем зачаття і нульовою точкою, зазначеної в обмінній карті, може скласти від 10 до 20 днів. Виходить, що перші дві акушерські тижні відносяться до періоду, коли зачаття ще не настав.

Характерною ознакою вагітності є припинення менструації, до її передбачуваного настання відчуття жінки мало відрізняються від типових передменструальних станів, які проходять без симптомів або супроводжуються легким нездужанням, болями внизу живота, набуханням грудних залоз і т. п.

Вагітність виявляється аналізом на вміст гормону ХГЧ, який можна провести в домашніх умовах за допомогою аптечного тесту. Розпізнаваний рівень гормону з’являється на 8-11 день після зачаття, що відповідає 3-4 акушерської тижня. Для підтвердження аналізу потрібно звернутися в медичний заклад.

Поява супутніх ознак, як правило, збігається з періодом затримки менструації. У вагітної може виникнути нудота, спостерігаються також болючість грудей, зміна кольору сосків і виділення молозива, перепади настрою, порушення сну, зниження працездатності, незначна (до 37°C) підвищення температури, печія. Жінка відчуває, що тягне внизу живота, можуть виникати часті позиви до сечовипускання.

Увага! Інформація на порталі носить ознайомлювальний і інформаційний характер, пам'ятайте що самолікування краще замінити походом до лікаря і професійною консультацією. Не займайтеся самолікуванням і завжди звертайтеся до професійних лікарів.