Симптоми менінгіту у дітей: ознаки вірусної інфекції з фото висипу, лікування, наслідки

Менінгіт – це запальний процес в головному або спинному мозку. Він несе в собі загрозу не тільки здоров’ю, але і життю пацієнта. Стрімкий розвиток захворювання і поява нових проблем зі здоров’ям на тлі хвороби можуть призвести до летального результату. Саме тому слід знати перші ознаки хвороби і в разі їх появи відразу ж звертатися за кваліфікованою медичною допомогою.

Менінгіт — небезпечне для життя захворювання, на початку розвитку якого дитина стає млявим і примхливим

Причини появи захворювання та шляхи зараження

Менінгіт може виникати в організмі як самостійне захворювання або як ускладнення хвороби протікає. Основною причиною запалення мозку є минингитовая інфекція. Також сприяти цьому можуть такі віруси, як:

  • ентеровірус (Коксакі, ЕСНО та ін);
  • аденовірус;
  • вірус Епштейна-Барра;
  • епідемічний паротит;
  • ВІЛ;
  • стрептококова або стафілококова інфекції.

Крім цього, менінгіт може розвиватися в результаті отиту, туберкульозу легень, краснухи, свинки, остеомієліту кісток, синуситу. В основній групі ризику знаходяться люди зі слабкою імунною системою. Саме тому хвороби більшою мірою схильні діти дитсадівського віку. У них захисні функції організму ще не повністю сформовані.

Збудник захворювання може потрапити в організм наступним чином:

  • повітряно-крапельним шляхом – інфекція потрапляє в організм під час знаходження поряд з хворою людиною;
  • контактним – через рукостискання, брудний посуд, рушники, немиті овочі;
  • водним – під час купання у забрудненому водоймищі;
  • трансмісивним – при переливанні крові, укусах тварин і комах;
  • від матері до дитини під час пологів.

Класифікація менінгіту

Різновидів менінгіту досить багато. При цьому єдиної системи його класифікації не існує. Так, за швидкістю розвитку захворювання розрізняють:

  • гострий (блискавичний) – розвивається стрімко, відразу з’являються ознаки захворювання;
  • підгострий – початок запального процесу не так явно виражена, не супроводжується явним симптоматикою;
  • хронічний – зміни в лікворі проходять протягом місяця;
  • рецидивуючий – характерні регулярні загострення з усіма менингиальными симптомами.

Захворювання має безліч класифікацій в залежності від швидкості розвитку, ступеня тяжкості та місця локалізації

За ступенем тяжкості розрізняють наступні форми менінгіту:

  • легку;
  • середню;
  • важку;
  • дуже важку.

За місцем розташування захворювання поділяють на такі види:

  • дифузний;
  • конвекситальный;
  • локальний;
  • базальний.

Однак найбільш часто зустрічається класифікація менінгіту за типом виникнення, увазі запалення та типу збудника. Розглянемо кожен з них більш детально.

За типом виникнення

В залежності від типу виникнення, менінгіт буває:

  • первинний – розвивається як самостійне захворювання, що бере початок в оболонках мозку;
  • вторинний – проявляється як ускладнення вже наявного захворювання, наприклад, запалення легенів, краснухи (інфекція потрапляє в головний мозок через кровотік).

Менінгіт може розвиватися самостійно або виступати ускладненням якого-небудь захворювання, наприклад, запалення легенів

По виду запалення

Залежно від характеру запального процесу, виділяють такі види захворювання:

  • Серозний. Найчастіше властивий энтеровирусному менінгіту. Лікується легко і має сприятливий прогноз. Характеризується підвищенням кількості лімфоцитів в крові. Найбільш часто зустрічається у дітей 3-5 років.
  • Гнійний. Стрімко розвивається. Крім звичайних симптомів можлива сильна інтоксикація організму, що може призвести до токсичного шоку.
  • За типом збудника

    Не рідко менінгіт розрізняють залежно від етіології:

    • бактеріальний – викликаний бактеріями стрептококи, менінгококи і пневмокока;
    • вірусний (ентеровірусний) – спровокований энтеровирусом, вірусом грипу, ГРВІ, герпесу та ін;
    • грибковий – збудником є грибок Криптококк;
    • хламідійний – розвивається в результаті попадання в організм хламідій;
    • асептичний – виникає в результаті хронічних захворювань, лікування онкології та інших важких хвороб.

    Симптоми та ознаки у дітей

    Менінгіт є досить небезпечним захворюванням як для новонароджених, так і для дітей 7-8 років. Для мінімізації ускладнень і наслідків слід звернутися за медичною допомогою при перших же симптомах.

    На початку розвитку запального процесу з’являються такі общеінфекціонние ознаки:

    • підвищення температури;
    • хвороблива блідість;
    • задишка;
    • почастішання пульсу;
    • відсутність почуття голоду;
    • спрага.

    Вказати на те, що у дитини починається саме інфекційний менінгіт (гнійний, ентеровірусний та ін), допоможуть такі симптоми:

    • біль у голові (посилюється при яскравому світлі і гучних звуках);
    • запаморочення;
    • нудота і блювання;
    • судоми;
    • висипання на шкірі (плями рожевого або червоного кольору можна побачити на фото);
    • млявість;
    • підвищена примхливість;
    • неможливо або важко нахилити голову вперед;

    При захворюванні у дитини постійно болить і крутиться голова

    • ноги, зігнуті під прямим кутом, не виходить розігнути (симптом Керніга);
    • під час нахилу голови ноги автоматично підтягуються до живота (верхній синдром Брудзинського);
    • при натисканні внизу живота ноги притискаються до тулуба (середній синдром Брудзинського);
    • при розгинанні однієї ноги, друга буде підтягуватися до тіла (нижній синдром Брудзинського);
    • набухання і пульсація тім’ячка у немовлят і новонароджених;
    • якщо взяти немовляти під пахви, він запрокинет голову назад і притисне ноги (симптом Лесажа);
    • біль при натисканні на череп;
    • погіршення зору і слуху;
    • поява косоокості;
    • птоз;
    • плутане свідомість;
    • неадекватна поведінка.

    Інкубаційний період

    Інкубаційний період становить 2-10 діб в залежності від загального стану організму дитини, після чого різко підскакує температура, з’являється сильний головний біль, блювання, висип.

    При виникненні цих симптомів необхідно терміново звернутися за медичною допомогою. Чим раніше це буде зроблено, тим менше ймовірність ускладнень і серйозних наслідків.

    Діагностика менінгіту

    Діагностика менінгіту – складний процес, що включає в себе цілий ряд аналізів, огляд фахівця, электроэнцефалографию, пункцію спинного мозку, комп’ютерну томографію та інше. Тільки після цього фахівець може підтвердити або спростувати діагноз. Варто зауважити, що всі обстеження проводяться в екстреному порядку для якнайшвидшого початку лікування у разі необхідності.

    Чи можна розпізнати захворювання в домашніх умовах?

    Будь-який вид інфекційного менінгіту небезпечний і вимагає негайної госпіталізації. Будь-які спроби виявити і впоратися із захворюванням в домашніх умовах можуть привести до серйозних проблем і тяжких наслідків, аж до летального результату.

    Самостійно можна лише розпізнати деякі ознаки менінгіту у дітей. Бити на сполох слід відразу після одночасного появи високої температури, слабкості, блювання, головний біль, висипи, набухання тім’ячка у грудних дітей. Дитина виглядає хворобливим і нервовим.

    Самостійно поставити діагноз неможливо, тому при появі будь-яких симптомів необхідно звернутися за медичною допомогою

    Крім цього, на ентеровірусний менінгіт у дітей вказують такі симптоми:

    • не виходить доторкнутися підборіддям до грудей;
    • при нахилі голови ноги мимоволі згинаються.

    Прояв ознак менінгіту у новонароджених та дітей 1 року потребує негайного звернення до лікаря (невропатолога або інфекціоніста) і початку лікування. Чим раніше воно розпочато, тим легше буде дитині впоратися з хворобою.

    Методи обстеження при госпіталізації

    При надходженні в лікарню з підозрою на менінгіт у дітей беруть аналізи сечі — загальний і на стерильність. Також роблять забір крові для проведення таких аналізів:

    Увага! Інформація на порталі носить ознайомлювальний і інформаційний характер, пам'ятайте що самолікування краще замінити походом до лікаря і професійною консультацією. Не займайтеся самолікуванням і завжди звертайтеся до професійних лікарів.