Вітрянка при вагітності: небезпека на ранніх і пізніх термінах, лікування

Симптоматика і можливі наслідки вітрянки на різних термінах вагітності

Тривалість інкубаційного періоду при вітряній віспі – від 5 до 20 днів. Хвора людина до появи характерної висипки може не підозрювати про те, що у нього вітрянка. Все це час заражений є переносником вірусу. Вагітна жінка може і не знати, де її наздогнала хвороба. Щоб вчасно розпізнати захворювання, необхідно знати його перші симптоми.

I триместр

Симптоматика вітряної віспи при вагітності аналогічна тій, яка спостерігається у інших людей. Під час виношування дитини у деяких жінок прояви вітрянки загострюються з-за низького імунітету.

Ознаки вітряної віспи:

  • загальна слабкість;
  • сонливість;
  • сильні головні болі;
  • субфебрильна температура тіла;
  • нудота і біль у шлунку;
  • свербіж у місці освіти висипки;
  • поява інтенсивних висипань;
  • за кілька годин червона висипка перетворюється в гнійні пухирці, які через деякий час лопаються і покриваються кіркою.

Якщо імунітет жінки сильно ослаблений, можуть з’явитися ускладнення. Вітрянка робить організм уразливим для інших вірусів та інфекцій. При несприятливому збігу обставин у хворої можуть розвинутися бактеріальні патології, пневмонія, енцефаліт. Вірус здатний вражати внутрішні органи.

Вітрянка особливо небезпечний у перші 6 місяців вагітності

У 1 триместрі захворювання матері несуть найбільшу небезпеку для дитини. На перших тижнях терміну закладаються всі основні органи і системи малюка. Плацента до 20 тижнів ще не здатна захистити дитину від впливу негативних факторів. Негативно впливають як самі віруси, так і лікарські засоби, що застосовуються при терапії. Можливі наслідки вітрянки для плода:

  • викидень;
  • внутрішньоутробне інфікування і загибель;
  • патології розвитку внутрішніх органів;
  • неправильне формування кінцівок;
  • ураження ЦНС;
  • дефекти м’язової тканини;
  • нерозвиненість зорового і слухового органів;
  • несформованість або рубцювання шкірних покривів.

Захворювання призводить до порушень розвитку плода дуже рідко. Згідно зі статистикою, вірогідність виникнення патологій у дитини складає від 1 до 5%, а імунітет, вироблений мамою під час захворювання, буде захищати малюка від вірусу протягом перших місяців життя.

II триместр

У 2 триместрі жінки переносять захворювання легше — симптоми вітрянки проявляються не так інтенсивно. Однак сильні головні болі характерні для вагітних на будь-яких термінах. Ризик виникнення ускладнень у дитини значно знижується в середині триместру і становить менше 2%. Після повного формування плаценти хвороба для дитини не так страшна.

Починаючи з 18-20 тижні можна застосовувати для лікування більш сильні препарати. У зв’язку з цим можна істотно знизити прояви неприємних симптомів і лікувати ускладнені форми вітряної віспи без шкоди для малюка.

III триместр

На пізніх термінах вагітності жінка може легко перенести вітряну віспу. Однак для малюка становить небезпеку зараження матері на останніх тижнях перед пологами. Якщо жінка захворіла вітрянкою незадовго до пологів, у дитини діагностують неонатальну вітрянку. Захворювання у новонароджених протікає важко.

Діти, які заразилися вірусом незадовго до народження або в перші дні після нього, в 25% випадків помирають. Ймовірність несприятливого результату збільшується, якщо пологи відбулися раніше, ніж у матері почав формуватися імунітет до захворювання (раніше, ніж за 6 днів до появи висипки). У немовлят можливі наступні ускладнення:

  • ураження головного і спинного мозку;
  • патології дихальної системи;
  • запальні процеси у внутрішніх органах;
  • атрофія зорових нервів.

При підозрі на вітряну віспу у вагітної незадовго до пологів лікарі намагаються максимально продовжити час перебування малюка в утробі матері. Через 5-6 днів після появи висипки, в організмі хворої починають вироблятися антитіла, які частково передаються дитині. Чим пізніше малюк народиться після зараження матері, тим легше він перенесе неонатальну вітрянку.

Увага! Інформація на порталі носить ознайомлювальний і інформаційний характер, пам'ятайте що самолікування краще замінити походом до лікаря і професійною консультацією. Не займайтеся самолікуванням і завжди звертайтеся до професійних лікарів.