З якого віку можна вдаватися до покарань?
Наприклад, японським дітям аж до трирічного віку дозволяють абсолютно все. Таке ставлення пояснюється тим, що діти починають сприймати себе відокремлено, як індивідуальність тільки з 2,5-3 років. Малюк проявляє все більше самостійності, він говорить про себе в першій особі. Сигналом про те, що дитина перейшов на новий активний етап формування особистості, може служити фраза на кшталт «я сам». Більш того, в цей період він вже розуміє причинно-наслідковий зв’язок між проступками і покараннями. Така вседозволеність має під собою всі підстави, але батьки повинні володіти величезним терпінням і вмінням переключати увагу дитини.
Японські діти до п’яти років не знає ні в чому відмови — це національна особливість виховання
Тим не менш, такий метод не виключає потреби виховувати малюків до цього терміну. Полуторагодовалому або дворічному малюкові все ж не слід дозволяти бити, кусати, щипати, заподіювати біль оточуючим, намагатися засунути пальці або інші предмети в розетки і в цілому здійснювати небажані дії. У зовсім юному віці набагато легше просто перевести дитячу увагу і зайняти чим-небудь іншим. Покаранням також може виступати і несхвалення з боку дорослого.
Важливо відзначити, що до 5-річного віку дитина багато повторює за оточуючими його людьми. Найчастіше прикладом наслідування для нього є батьки, близькі родичі або люди з постійного кола спілкування. Яким буде їх поведінку, так поведеться і малюк. Карати ж за власні помилки нерозумно. Також завжди потрібно пояснювати дитині, що добре, а що погано.
