В яких випадках не можна вдаватися до покарання?
У повсякденному житті батьки досить часто лають дітей з будь-якого приводу, варто лише поведінці крихітки вийти за рамки бажаного, проте далеко не всі витівки заслуговують покарання, адже певний пустощі і активність є природним способом для розвитку малюка. Спроби виправити це будуть тільки заважати і шкодити. Нижче описані ті випадки, коли карати дитину не варто:
- Діяльність, спрямована на пізнання світу. Наприклад, малюк пробує на смак все, що підбирає з підлоги або на вулиці, досліджує розетки, прагне залізти високо, малює на шпалерах і меблів тощо. Замість того щоб лаяти малюка, варто убезпечити самого дитини та цінні речі.
- Особливості, пов’язані з віком. Це непосидючість, неуважність і погана пам’ять.
- Фізіологія. Сюди відносяться проблеми зі сном або відсутність бажання їсти приготовану їжу. У подібних ситуаціях краще поставитися до дитині з розумінням та вдаватися до різних хитрощів для досягнення мети.
- Недосвідченість. Дитина ще тільки знаходиться в процесі усвідомлення того, що погано, що добре. Він цілком може штовхнути іншого малюка, повторивши це за кимось і не розуміючи, що так робити не можна, може забирати без дозволу чужі іграшки. Також невміння користуватися горщиком призводить до багатьох маленьких неприємностей. Потрібно набратися терпіння і бути поблажливішими, поки дитина не звикне ходити на горщик.
- Необережність. Самі дорослі не можуть весь час залишатися чистими і не забруднитися, а маленька дитина в 2-3 роки тим більше при всій своїй активності обов’язково буде падати, розливати, кидати і бруднити речі.
- Прояв почуттів. Ревнувати до брата чи сестри, засмучуватися і не хотіти розлучатися, коли мама і тато ідуть на роботу або ведуть в дитячий сад – це все є природними емоціями малюка.
Не можна карати дитину за емоції, оскільки їх може відчувати будь осіб
