Причини загрози викидня
Деякі загрозливі передумови, які збільшують ймовірність мимовільного переривання вагітності можуть бути встановлені під час збору анамнезу вагітної. Минулі викидні, аборти, пологи за допомогою кесаревого розтину, хронічні захворювання, анатомічні особливості та інші факти беруться до уваги, але не є достатньою підставою для констатації загрози.
Показанням до медикаментозного та оперативного втручання можуть служити певні симптоми, які передують відторгнення плоду. Для адекватного лікування необхідно з’ясувати, які саме чинники задіяні у створенні загрози викидня. Їх поділяють на 2 групи:
- ендогенні, пов’язані з внутрішніми процесами розвитку ембріона;
- екзогенні, пов’язані із зовнішніми умовами, в яких протікає вагітність.
Ендогенні причини
До цієї групи відносяться особливості хромосомного і генного будови плоду, імунні та гормональні збої, аномалії в будові статевих органів. Більше половини мимовільних переривань на ранніх термінах вагітності відбуваються з-за генетичних мутацій плода.
Аномальний розвиток ембріона провокується разовим збоєм або спадковими факторами, в результаті чого спрацьовує складний природний механізм, що запускає переривання неповноцінною вагітності. Природа розпізнає і зупиняє на ранній стадії розвиток нежиттєздатного плода.
Запобігти такий викидень медичним втручанням неможливо. Ця трагічна втрата не є вироком, лікарі допомагають встановити причину і знизити ризики повторення викидня в майбутньому.
Гормони є стимуляторами перебудови організму, і найменший збій в їх виробленні може призвести до ускладнень на всіх етапах вагітності. Загроза переривання виникає при недостатньому рівні ХГЛ, який запускає процес перебудови ендокринної системи.
Прогестерон, який виробляється в жовтому тілі, потім в плаценті, забезпечує успішне закріплення плода. Його дефіцит запускає процес відторгнення. Таку ж небезпеку представляє зниження вироблення естрадіолу, концентрація якого відбивається на стані плаценти. Причиною гормонального збою може стати підвищена вироблення андрогенів, які пригнічують секрецію жіночих гормонів. Для збереження вагітності важлива також повноцінна функціональність щитовидної залози і гіпофіза.
Вроджені патології у будові матки – однороге, дворога або сідлоподібна матка, зрощення або недорозвиненість матки – призводять до порушення дітородної функції. Набуті патології – новоутворення, дисфункції тканин, що виникли із-за вискоблювання, абортів та кесаревого розтину також створюють ризик переривання вагітності на терміні до 12 тижнів. Закріпився ембріон недоотримує живильні речовини і не має простору для зростання, виникає аномалія розвитку плаценти. У зоні підвищеного ризику – жінки, що завагітніли за допомогою ЕКЗ.
До викидня може призвести істміко-цервікальна недостатність, при якій розслаблене м’язове кільце шийки матки не витримує навантаження і починає передчасно розкриватися, створюючи ризик випадіння плода. Патологія виникає через травмування тканин або гормональної дисфункції.
Важкі хвороби жінки також можуть запустити природний механізм переривання, оскільки розвивається вагітність становить загрозу для її життя. Крім того, вагітність несумісна з лікарськими препаратами, які підтримують хворий організм. Вони викликають аномалії розвитку плода і можуть призвести до абортивному ефекту.
Підвищене згортання крові, так само як і схильність до кровотеч, становлять ризик невиношування. Окремим випадком є резус-конфлікт при повторних вагітностях, коли організм матері з негативним резус-фактором сприймає плід з позитивним резус-фактором як чужорідний елемент і відкидає його.
Екзогенні причини
До зовнішніх факторів, що провокує викидень, відносяться:
- травми та фізичне перенапруження: падіння, удари, підняття тягарів призводять до механічної травми, несумісної з вагітністю;
- інфекції та віруси: венеричні хвороби, краснуха, ангіна, гепатит та інші інфекції, які супроводжуються запальними процесами, можуть спровокувати спонтанний аборт;
- фізіологічний стрес, який виникає через нездатність адаптуватися до емоційних потрясінь, сильного фізичного болю або різким змінам навколишнього середовища, також буває причиною початку процесу відторгнення плоду;
- отруєння організму фармакологічними препаратами і токсинами, які мають абортивну дію, що відбувається під час прийому гормоносодержащих ліків, анальгетиків, антибіотиків, наркотичних засобів та куріння.
