Методи діагностики
Для підтвердження цього діагнозу і з’ясування причин, з яких розвинулася ця патологія, застосовуються певні діагностичні процедури. Складання розгорнутого протоколу дослідження – це обов’язковий етап діагностування. За допомогою цього документа лікар-клініцист дає пацієнтці докладні роз’яснення щодо того, що могло викликати загибель малюка, можна було запобігти його смерть, може згодом повторитися така ситуація, і як вона вплинула на здоров’я жінки. У таблиці представлена інформація про те, які способи діагностики застосовуються в даному випадку.
| Метод діагностики | Опис діагностичного методу | Мета процедури |
| Збір анамнезу | Аналіз скарг пацієнтки | Постановка попереднього діагнозу, розробка плану подальшого обстеження |
| Фізикальне обстеження | Промацування живота, аускультація (проводиться після 18-го тижня гестації) | Визначення наявності чи відсутності серцебиття у дитини |
| Лабораторні дослідження | Аналіз крові | Визначення рівня естріолу, прогестерону, плацентарного лактогену |
| Інструментальна діагностика | УЗД – на 9-10 тижні | Перевірка функціонування серця плода |
| ФКГ або ЕКГ – на 13-15 тижня | ||
| Амніоскопія | Аналіз стану плодового яйця і амніотичної рідини | |
| Рентгенографія (застосовується у виняткових випадках і тільки за медичними показаннями) | Визначення наявності чи відсутності газу в підшкірній жировій клітковині, серці і великих судинах дитини |
