Дефект міжшлуночкової перегородки у новонародженого серце – наслідки лікування мязового ДМЖП

Способи лікування

На схему лікування дефекту міжшлуночкової перегородки роблять вплив багато факторів. До них відносять вид патології, вік пацієнта та навіть його психологічний стан. Різновидів терапії при ДМЖП серця дві: консервативна і оперативна. До хірургічного втручання зазвичай не вдаються без серйозних на те підстав. Щоб діагностувати необхідність операції, потрібно спостереження до 4-5 років (крім екстрених випадків).

Медикаментозний

Медикаментозна терапія не дає стовідсоткового зцілення від недуги. Ні одне лікарський засіб не здатна прибрати утворилася в серці порожнину. Препарати покликані лише мінімізувати прояв симптомів ДМЖП (задишки, блідістю, носових кровотеч). Крім того, медикаментозна терапія знижує ризик ускладнень після операції, якщо така знадобиться.

Нижче представлений перелік ліків, застосовуваних у складі комплексної терапії при ДМЖП:

  • регулятори м’язового серцевого ритму (Дигоксин, бета-блокатори — Індерал і Анаприлін);
  • регулятори згортання крові (Аспірин, Варфарин).

Операція

Хірургічне втручання при ДМЖП необхідно лише в крайніх випадках. На думку доктора Комаровського, необхідність в операціях такого роду виникає дуже рідко. Однак багато педіатри рекомендують проводити операцію в дитинстві для профілактики можливих загострень у зрілому віці. Доцільність хірургічного втручання вирішується в кожному випадку індивідуально.

В ході операції хірург накладає на порожнину спеціальну «латочку», що запобігає рясний відтік крові з лівої частки серця у праву. Здійснюватися це може декількома способами. Вибір способу залежить від невідкладності операції: усунення дефекту може проводитися як в екстреному, так і в плановому порядку. Хірургічні втручання при дефекті міжшлуночкової перегородки серця поділяють на 2 види:

  • Катетеризація серця – найбільш частий і найменш травматичний спосіб операції. Катетер вводять в місце дефекту через стегнову вену пацієнта. До кінця катери кріпиться сітка-латка, з допомогою якої і закривається дефект. Проводиться під місцевою анестезією.
  • Відкрита операція. Вважається більш агресивним методом, вимагає довгої реабілітації і пов’язана з ризиками ускладнень. При відкритій операції хірург робить розріз серця і поміщає в порожнину міжшлуночкової перегородки синтетичну латку. Проводиться під загальним наркозом..
  • Увага! Інформація на порталі носить ознайомлювальний і інформаційний характер, пам'ятайте що самолікування краще замінити походом до лікаря і професійною консультацією. Не займайтеся самолікуванням і завжди звертайтеся до професійних лікарів.