Геморагічна хвороба новонароджених (пізня форма): причини, лікування і наслідки

Особливості лікування

Лікування геморагічної хвороби новонароджених необхідно починати при появі перших ознак. Оперативність діагностики і терапії – ключ до успішного одужання дитини. Головна задача, яка стоїть перед батьками та лікарями – поповнення дефіциту вітаміну К, при цьому важливо дотримуватися дозування і задіяти комплекс процедур:

  • грудне вигодовування – немовля годують материнським молоком кожні 3 години, порція залежить від віку, при тромбоцитопенічній пурпурі годування триває не менше 4 тижнів;
  • введення 1% розчину вітаміну К – препарати вводяться внутрішньовенно, але в легких випадках можливе внутрішньом’язове введення 1 раз на добу, доза розраховується залежно від маси тіла дитини (0.1-0.15 мл на 1 кг);
  • розчин Вікасол — штучний аналог вітаміну К, який зупиняє кровотечу, але менш ефективний, застосовується кожні 12 годин, доза — 2-4 мг;
  • болюсне переливання плазми – проводять при рецидивному характер кровотечі (дозування — 15 мл/кг);
  • розчини тромбіну, натрію гідрокарбонату, амінокапронової кислоти з Адроксоном;
  • препарати на основі аскорбінової кислоти, рутину, глюконату кальцію або хлористого кальцію;
  • глюкокортикостероїди або специфічні антибіотики;
  • переливання еритроцитарної маси (5-10 мл/кг) – лікар призначає процедуру, якщо хвороба ускладнилася гіповолемічного шоком.

У період лікування захворювання дуже важливо дотримуватися грудного вигодовування

Надлишок вітамінів може призвести до таких ускладнень, як:

  • гемолітична анемія;
  • ядерна жовтяниця, пов’язана із збільшеним рівнем білірубіну;
  • анемія.

Прийом дуже великої кількості кровоспинних препаратів може викликати розвиток гіпербілірубінемії та активацію тілець Гейнца. У зв’язку з цим лікування проводять виключно в стаціонарних умовах, а призначення та використання препаратів контролюється неонатологом.

Увага! Інформація на порталі носить ознайомлювальний і інформаційний характер, пам'ятайте що самолікування краще замінити походом до лікаря і професійною консультацією. Не займайтеся самолікуванням і завжди звертайтеся до професійних лікарів.