Нетримання сечі після пологів: причини і лікування проблем із сечовипусканням

Способи вирішення проблеми з сечовипусканням

Головна проблема терапії нетримання сечі після народження малюка полягає в недостатній інформованості жінок про способи профілактики і усунення цієї проблеми. Помилково вважається, що порушення є платою за можливість народити дитину, і з цим потрібно змиритися. На практиці патології легкого та середнього ступеня тяжкості легко лікують консервативним шляхом.

Лікарська терапія

Не існує препаратів, безпосередньо усувають причини нетримання сечі. Є ліки, що впливають на ділянки головного мозку, не відповідають на сигнали сечового міхура про необхідність сечовипускання.
Такі медикаменти застосовують для лікування енурезу. Як правило, терапія цієї патології також включає прийом препаратів антихолінергічної ряду – Оксибутиніну, Толтеродину, Атропіну.

При лікуванні нетримання сечі обов’язково призначають заспокійливі ліки. Діазепам, Валіум, настої ромашки, м’яти і меліси допомагають пацієнтці швидше впоратися з хворобою. При нічному нетриманні застосовують антидепресанти – Дулоксетин та Имипрапин. Препарати даної групи усувають напругу в м’язах малого тазу, але можуть призвести до звикання, а тому призначаються виключно лікарем.

Жінкам обов’язково призначають препарати, що підсилюють кровообіг в області малого тазу і підвищують тонус судин (Ескузан, Аскорутин). При нестачі естрогену, що провокує втрату еластичності тканин, проводять замісну гормональну терапію. Обов’язково призначають прийом вітамінів групи В, фолієвої кислоти.

Фізіотерапевтичні процедури

Фізіотерапія показана при нетриманні після важких пологів, при надто розслабленої мускулатурі. Щоб зміцнити м’язи тазового дна, вдаються до електромагнітної стимуляції та електростимуляції. Завдання фізіотерапевтичних процедур – відновлення процесу передачі імпульсів, що сигналізують про необхідність спорожнити сечовий міхур, від видільної системи до головного мозку.

Вправи для м’язів тазового дна і режим сечовипускання

Найлегшим способом зміцнити м’язи тазу є вправи Кегеля. Потрібно не менше 100 разів швидко стискати і розтискати вагінальну мускулатуру. Чим легше даються заняття, тим більше повинно бути повторень. При порушенні потрібно під час сечовипускання затримувати потік сечі на кілька секунд і продовжувати процес.

Поліпшити управління м’язами тазу допомагають вправи з тягарцями. На початковому етапі використовують бруски вагою не більше 50г. Грузик поміщається в піхву, далі потрібно протягом 1520 хвилин походити по кімнаті, намагаючись утримати його всередині. Вправу повторюють 4 рази на день. По мірі досягнення терапевтичного ефекту збільшують вагу грузика.

Нетриманням сечі пройде швидше, якщо робити щоденну ранкову гімнастику. Виконання вправ займає не більше 20 хвилин в день і дає пацієнтці відчути посилення кровотоку в області тазу.
Тренування мускулатури включає:

  • Присідання. Випрямивши спину і поставивши ноги на ширину плечей, потрібно робити повільні присідання (не до підлоги), сильно стискаючи вагінальні м’язи. Досягнувши нижньої точки, затримуються на 15 секунд і повертаються у вихідну позицію. Повторити 15 разів.
  • Відрив сідниць від підлоги. Потрібно лягти на спину, притулившись попереком і сідницями до поверхні, п’ятки зафіксувати на підлозі, руки покласти уздовж тулуба. Далі повільно піднімати таз, намагаючись якомога сильніше напружити вагінальні м’язи. Повторити 20 разів.
  • Описування кіл. Зайнявши аналогічне положення, але випрямивши ноги, потрібно підняти кінцівки вгору і кілька хвилин обертати ними за годинниковою і проти годинникової стрілки, описуючи уявлювану фігуру. Повторити 3 рази.
  • Потягування ніг до стіни. Зайнявши те ж положення, але на відстані 0,5 м від стіни (головою до неї), потрібно акуратно, не різко, закидати кінцівки за голову, намагаючись торкнутися опори. Повторити 10 разів.

Хірургічне втручання – крайня міра

Якщо консервативне лікування не дало результатів, у жінки діагностовано важка форма патології або захворювання швидко прогресує, необхідно оперативне втручання. Щоб усунути нетримання сечі, проводять такі операції:

  • Введення формотворного гелю. Ефективний і найменш болісний спосіб лікування патології. Характеризується введенням препарату в область уретри, завдяки чому утворюється синтетичний сфінктер, що утримує сечовий канал від протікання. Оперативне втручання проводиться під місцевим наркозом. Терапевтичний ефект збережуться до 2-х років.
  • Слинговая (петльові) операція. Самий дієвий і безпечний варіант оперативного лікування. Характеризується введенням в області уретри, між сечівником та піхвової стінкою, що підтримує петлі. Протягом 2-х днів пацієнтка знаходиться під наглядом лікаря, після чого може повернутися до нормального життя.
  • Імплантація штучного сфінктера. Встановлення протеза замість природного клапана здійснюють переважно при стресовому нетриманні сечі. Апарат встановлюють через велику статеву губу і активують через 1,5 місяця після операції. За цей час штучний сфінктер повинен прижитися в тканинах, а пацієнтка – адаптуватися до наявності чужорідного тіла в малому тазу.
  • Уретроцистоцервикопексия. Самий складний, пов’язаний з ризиком ускладнень і вимагає тривалого відновлення вид операції. «Підтягування» зв’язок, що утримують сечовий міхур, сечівник і матку. Виконується відкритим або лапароскопічним методом через живіт під загальним наркозом.
  • Увага! Інформація на порталі носить ознайомлювальний і інформаційний характер, пам'ятайте що самолікування краще замінити походом до лікаря і професійною консультацією. Не займайтеся самолікуванням і завжди звертайтеся до професійних лікарів.