Норма лейкоцитів у мазку на флору у жінок на ранніх і пізніх термінах вагітності

Додаткові методи діагностики при підвищенні лейкоцитів

Якщо був виявлений підвищений рівень лейкоцитів, лікарі повинні призначити додаткові дослідження. Діагностика спрямована на підтвердження діагнозу та уточнення ступеня запалення.

Використовуються такі діагностичні методи:

  • бакпосів мікрофлори;
  • ПЛР;
  • вагінальне УЗД;
  • кольпоскопія;
  • розгорнуте дослідження крові;
  • аналізи на гормони.

Лікування в залежності від причини

Запалення сечостатевих шляхів є загрозою для вагітності і здоров’я плода, тому не можна займатися самолікуванням і зловживати засобами народної медицини.

Терапія під час вагітності має свої особливості, оскільки у списку дозволених препаратів і процедур строго обмежений. Принципи лікування залежать від причин підвищення лейкоцитів.

Сечостатева інфекція

Терапію проводять у залежності від виду виявленої інфекції та ступеня її поширення. На ранніх термінах вагітності віддають перевагу місцевим препаратів. Жінці призначають вагінальні свічки або тампони з лікарським засобом. Проте при появі в мазку лейкоцитів більше 40-50 застосовуються антибіотики незалежно від періоду вагітності.

У першому триместрі можливе застосування ліків на основі пеніциліну (Флемоксин, Амоксицилін). З другого триместру вагітності призначають Еритроміцин або Азитроміцин.

Вагінальний кандидоз

Кандидоз або молочниця – найбільш поширена патологія під час виношування дитини. Захворювання усувають за допомогою вагінальних свічок, кремів і таблеток. Засоби знижують життєздатність грибків і знімають свербіж.

У першому триместрі рекомендують використовувати свічки і мазь Пімафуцин і Поліжінакс. На пізніх термінах допускає застосування таблеток для перорального застосування Пімафуцин, вагінальних таблеток Клотримазол і Тержинан. Тривалість лікування складає від 10 до 14 днів. Однак при необхідності терапевтичний курс подовжують до 20 діб. Також на час лікування рекомендують виключити з раціону солодощі та продукти, що містять дріжджі.

Трихомоніаз, уреаплазмоз, мікоплазмоз, хламідіоз

При вагітності інфекції можуть призвести до викидня або передчасних пологів. Як правило, інфекційні агенти не проникають через плаценту до плоду, але викликають патології у новонародженого при інфікуванні через родові шляхи.

Схема терапії залежить від ступеня ураження організму вагітної та виду інфекції. Наприклад, мікоплазмоз не вимагає термінової терапії при виявленні в аналізах менш 100 одиниць збудника. Лікування передбачає прийом антибіотиків, тому його починають з другого триместру. Ліки підбирають індивідуально. Принципи терапії описані в таблиці.

Захворювання Початок лікування, тиждень вагітності Застосовуються препарати Тривалість терапії
Хламідіоз 16 Сумамед, Амоксиклав, Цефтріаксон 2 — 3 курси по 10 – 14 днів
Уреаплазмоз 22 Еритроміцин 10 днів
Мікоплазмоз 12 Азитроміцин, Ровамицин 7 – 10 днів
Трихомоніаз 13 Метронідазол, Атрикан 10 – 21 день

Порушення мікрофлори піхви

Порушення мікрофлори піхви найчастіше стає наслідком патологічних процесів, що відбуваються в організмі, тому відновлення флори проходить через кілька етапів:

  • усунення первинної патології;
  • збагачення мікрофлори корисними бактеріями;
  • підвищення загального імунітету.

Для скорочення колоній патогенної мікрофлори застосовують місцеві антисептики, наприклад Мірамістин. Після усунення причини порушення балансу флори піхви жінкам призначають вагінальні свічки та тампони з лакто – і біфідобактеріями (Лактобактерином, Ацилакт). Для підвищення імунітету рекомендують пити вітаміни і дотримуватися норм правильного харчування. Терапія триває від 14 до 30 днів.

Гонорея і герпес

Гонорею і герпес при вагітності лікують у тому випадку, якщо виявлений високий ризик інфікування плоду та розвитку ускладнень у майбутньої мами. Гонорею лікують у 2 і 3 триместрах антибіотиками. Як правило, призначається короткий курс терапії Еритроміцином, Азитроміцином або Цефтріаксоном.

При герпесі рекомендують місцеві засоби у формі мазей. Вагітним допустимо використовувати Зовіракс. При тяжкому перебігу захворювання застосовують противірусні препарати, що містять інтерферон.

Увага! Інформація на порталі носить ознайомлювальний і інформаційний характер, пам'ятайте що самолікування краще замінити походом до лікаря і професійною консультацією. Не займайтеся самолікуванням і завжди звертайтеся до професійних лікарів.