Лікувальні заходи
Продовжити термін виношування і домогтися успішного розродження в поставлені терміни – це основна мета лікування плацентарної недостатності. Якщо синдром виявлений на терміні 33 тижні і раніше, лікарі постараються зберегти вагітність як можна довше. На більш пізніх термінах лікар приймає рішення про тактику терапії в залежності від ступеня дисфункції фетоплацентарної недостатності. На спосіб і термін розродження впливає стан матері і дитини.
Гостра форма синдрому і декомпенсація є показаннями для госпіталізації та стаціонарного лікування вагітної в разі, якщо гестаційний термін занадто малий для розродження. Терапія займає мінімум 1 місяць в стаціонарі, потім слідують 2-4 тижні амбулаторного лікування.
Терапевтичні заходи включають прийом:
- седативних препаратів (настоянка пустирника) і засобів, що впливають на нервову систему (нейромедіатори, наприклад Гліцин);
- антигіпоксантів (Мілдронат);
- гестагенів (Дюфастон);
- вітамінних комплексів;
- препаратів заліза (якщо діагностована анемія);
- блокаторів кальцієвих каналів для зниження тонусу матки (Коринфар);
- психостимулюючих засобів для стимуляції мозкового кровообігу (Ноотропіл);
- антиагрегантів (Трентал) і антикоагулянтів (Фраксипарин) для поліпшення реології крові;
- засобів, що знімають спазми (Но-Шпа);
- електролітів для поліпшення кровообігу (Реосорбілакт);
- ангіопротекторів для поліпшення обміну речовин у тканинах (Троксевазин);
- у деяких ситуаціях проводиться оксигенотерапія, призначаються внутрішньовенні ін’єкції Новокаїну, Глюкози, Еуфіліну.