Способи діагностики
Розпізнати захворювання у домашніх умовах складно. Батьки повинні показати дитину лікарю.
Для правильного лікування необхідно точно встановити форму циститу, призначити відповідні препарати.
Допомогти в цьому зможуть лабораторні дослідження, ультразвукова діагностика, інвазивні дослідження сечового органу.
Аналізи сечі і крові
Основу дослідження становить вивчення сечі. У дитини береться загальний аналіз, бактеріологічний посів сечі на флору. Для визначення складу виділень використовується аналіз кислотності pH і двустаканная проба, що дозволяє визначити місце локалізації запального процесу. За допомогою загального аналізу крові оцінюється загальний стан організму.
УЗД і урографія
УЗД при циститі дозволяє точно поставити діагноз, так як первинні симптоми можуть бути ознаками та інших захворювань сечовивідної системи. Загальні зміни, які можна побачити при ультразвукової діагностики:
- набряк частини сечовипускального каналу;
- асиметрія сечового міхура (запалена частина буде помітно більше);
- в області запалення стінка мочевіка стає товщі.
Іноді на УЗД можуть бути визначені виразки, ерозії, новоутворення. Додатковим або аналогічним методом діагностики може стати урографія. Це рентгенологічне дослідження, яке призначають дітям старше 5 місяців.
УЗД сечового міхура дозволить точно поставити діагноз
Цистоскопія
Цистоскопія показана дітям з хронічною формою циститу. Процедура передбачає огляд внутрішньої поверхні сечового міхура за допомогою ендоскопа. Дослідження встановлює точне місце локалізації запалення, виявляє травми або пухлини. Цистоскопія виявляє характер змін слизової оболонки. Проводиться тільки в період ремісії.
