Вагітність не завжди протікає за задуманим сценарієм. Процес виношування дитини може бути обтяжений різними ускладненнями. Антенатальна загибель плода – нерідке явище, яке в 39-42% випадків є причиною мертвонароджень. Чому це відбувається на ранніх і пізніх термінах гестації? За якими ознаками можна розпізнати даний стан? Наскільки небезпечна внутрішньоутробна загибель плода для жінки, і чи можна їй запобігти? Яким чином лікується ця патологія на різних термінах вагітності?
Поняття антенатальної загибелі плода
Під цим терміном в акушерській практиці розуміється загибель плода в період внутрішньоутробного розвитку. Смерть дитини в даному випадку фіксується в період з 9 по 42 тижні гестації. Дане поняття слід відрізняти від інших видів перинатальної смертності: інтранатальної, для якої характерний летальний результат під час процесу вигнання плоду з матки, і неонатальної, коли новонароджений гине протягом перших 7 днів життя.
При діагностуванні антенатальної загибелі плоду жінка відчуває значний стрес. Крім емоційного потрясіння небезпеці піддається її фізичного здоров’я.
Внутрішньоутробна смерть дитини може спричинити за собою різні ускладнення. У разі пізнього прийняття заходів або вибору неправильної лікувальної тактики дане явище може закінчитися фатальним результатом для пацієнтки.
Дана патологія виявляється у 6% жінок, які виношують двох і більше дітей. Ймовірність її виникнення залежить від кількості плодів і хорионов. Чим більше ступінь багатоплідності, тим вище ризик внутрішньоутробного летального результату одного з дітей. На відміну від дихориальных двійнят, загроза загибелі одного з плодів, що мають загальний хоріон, набагато вище.
