Антибіотики – речовини, що викликають загибель або перешкоджають подальшому зростанню певних мікроорганізмів. З відкриттям вченими антибіотичних засобів у людства з’явилася можливість протистояти небезпечним хворобам. У їх числі туберкульоз, скарлатина, пневмонія, ангіна та ін
Однак антибіотики вражають не тільки хвороботворні, але і корисні мікроорганізми. В результаті виникають збої в роботі імунної системи, які проявляються у вигляді алергічних реакцій. Частіше, ніж дорослі, страждають від алергії діти, особливо немовлята, адже їх імунітет остаточно не сформувався. Чому виникає алергія на антибіотики у дитини і як з нею боротися? Спробуємо з’ясувати.
Алергічна реакція на ліки з антибіотиками — дуже часте явище серед маленьких дітей
Які антибіотики провокують алергію у дітей?
Як показує статистика, в 70 з 100 випадків причинами лікарських алергічних реакцій у дітей послужили антибіотики. Організм проявляє гіперчутливість на компоненти і кількість препарату. За хімічною структурою розрізняють 13 груп антибіотичних засобів, від тетрациклінів до протитуберкульозних і протигрибкових.
Одними з перших вчені відкрили бета–лактамні антибіотики — пеніциліни, цефалоспорини, карбапенемы та монобактами. Механізм їх дії полягає в порушенні цілісності клітинних стінок бактерій. Вони володіють високим ступенем ефективності і низькою токсичністю, тому займають лідируючі позиції при лікуванні більшості інфекцій. Проте їх недоліком є алергенність.
Алергічну реакцію можуть викликати антибіотики групи, але найбільш часто її причинами стають вищеназвані, а також сульфаніламіди (Стрептоциды) і аминоглюкозиды (Стрептоміцин). Основні «винуватці» розвитку анафілаксії (гострої форми алергії) – пеніциліни.
Причини алергії на ліки з антибіотиками
Однозначної причини виникнення у дітей реакції на той чи інший антибіотик не встановлено. У числі основних – знижений імунітет і спадкова схильність.
Обставинами, що підвищують ризик розвитку негативної відповіді організму, служать:
- тривалий (понад 7 днів) прийом антибіотиків;
- повторні курси терапії;
- одночасний прийом з антибіотиками лікарських засобів, що викликають реакцію організму;
- наявність у дитини супутніх видів алергії (на продукти харчування, пилок рослин і ін).
Симптоми реакції
За часом прояву реакції на антибіотики поділяються на:
- негайні (протягом години);
- прискорені (від 1 до 72 годин);
- пізні (понад 72 годин).
Які форми приймає і як виглядає алергія (див. фото):
- Фотосенсибілізація – під впливом сонячного світла поява на відкритих ділянках шкірного покриву сверблячих почервонінь, покритих бульбашками з прозорою рідиною.
- Висип на окремих поверхнях шкіри або по всьому тілу.
- Кропив’янка – виникнення нестерпно свербящих яскраво-червоних плям, які мають підвищену температуру.
Кропив’янка на обличчі у дитини (докладніше в статті: як лікується кропив’янка на обличчі у дитини?)
- Набряк Квінке, коли набрякають тканини й органи тіла (особливо небезпечний набряк гортані), виникає почервоніння шкіри, свербіж, відчуття розпирання.
- Синдром Стівенса–Джонсона – поява шкірних висипань, запалень слизових оболонок, високої температури.
- Синдром Лайєлла — рідко виникає реакція, при якій на шкірі утворюються великі, наповнені рідиною пухирці. Коли вони лопаються, то залишають після себе великі ранові поверхні.
- Лікарська лихоманка – підвищення температури тіла при прийомі антибіотика, припиняється через декілька днів після відміни ліків.
- Сывороточноподобный синдром – реакція, обнаруживающаяся на 7-21 добу від початку застосування антибіотичної кошти у вигляді лихоманки, нездужання, висипу, суглобових болів, збільшення лімфовузлів.
- Анафілаксія – алергічна реакція, яка проявляється протягом 5-30 хвилин після прийому антибіотика. Їй притаманні почервоніння окремих поверхонь шкіри, свербіж, кропив’янка, висип, набряк Квінке, спазм бронхів, знижений тиск, порушення серцевого ритму.
Симптомами алергії на антибіотики можуть бути болі в шлунку після прийому всередину, в місці ін’єкції. Ознаками реакції бувають блювання, діарея, риніт, кон’юнктивіт, головний біль, запаморочення, відчуття задухи, втрата свідомості.
Лікування лікарської алергії
Що робити, якщо виникла алергічна реакція після прийому дитиною антибіотика? Негайно звернутися за допомогою до лікаря. На підставі аналізу симптомів він поставить діагноз і призначить медикаментозну терапію.
Алгоритм лікування складається з наступних дій:
- Відміна препарату, що викликав алергію. Кожна нова доза буде погіршувати стан пацієнта.
- Виведення з організму лікарського засобу, який став алергеном. Якщо антибіотики приймалися всередину у вигляді таблеток, то можна промити шлунок, випивши достатню кількість теплої води і викликавши блювоту. При внутрішньовенному або внутрішньом’язовому введенні по можливості слід накласти джгут вище місця, де здійснювалася ін’єкція, та прикласти до нього лід, щоб уповільнити поширення препарату. Сприяють очищенню ентеросорбенти: Активоване вугілля, Ентеросгель, Полісорб. В особливо складних випадках застосовують методи кровоочищения: гемосорбцію і плазмоферез. Виводять алерген і купируют шкірні прояви антигістамінні препарати: Лоратадин, Цетрин, Телфаст у вигляді таблеток для прийому всередину і мазей для місцевого застосування.
- Полегшення станів при важких формах алергії з використанням гормональних засобів (Преднізолон, Метипред, Локоїд), у тому числі з внутрішньовенним введенням (Гідрокортизон, Дексаметазон) в умовах стаціонару. При анафілаксії призначають Адреналін. Знімуть роздратування і свербіння шкірних покривів седативні засоби – таблетки і відвари валеріани, меліси, пустирника. Заспокійливу дію роблять ванни з додаванням настою ромашки, череди, шавлії.
- Підвищення опірності організму імуностимулюючими препаратами та вітамінними комплексами.
- Включення в раціон харчування овочів, фруктів, ягід. Виключення продуктів, що провокують алергію (шоколад, цитрусові).
Корекція лікування і заміна препаратів
При виникненні алергії на антибіотик з’являється необхідність його заміни на аналогічний засіб, що не містить компонентів, що викликають негативну відповідь.
Його вибирають із інших груп антибіотиків, попередньо зробивши проби на реакцію. Дітям до 3 років роблять аналіз на імуноглобулін Е.
Коли заміна препарату з якої–небудь причини неможлива, проводиться десенсибілізація (зменшення чутливості) до ліків. В умовах стаціонару під наглядом лікаря пацієнту кожні 0,5–2 години дають викликало алергію ліки в дозуванні, починаючи з мінімальної і поступово збільшуючи до необхідної для лікування. Процедури можуть тривати кілька днів, поки організм не навчиться переносити препарат. Метод використовується рідко, оскільки є ризик загострення захворювання аж до анафілаксії.
Якщо виникла алергія на будь–яку групу антибіотиків, то при наступних призначеннях вона з істотною часткою ймовірності з’явиться знову. Щоб уникнути повторення негативних реакцій слід попередити лікаря про гіперчутливості у дитини.
