Азитроміцин для дітей: інструкція по застосуванню суспензії, капсул 250 і 125 мг, аналоги

Захоплюватися антибіотиками не варто, адже вони згубно впливають не тільки на патогенні бактерії, але і корисні мікроорганізми. Проте в деяких випадках застосування антибактеріальних засобів виправдано, оскільки нерідко завдяки їм вдається уникнути важких ускладнень. Одним із сучасних антибіотиків, що застосовуються в лікуванні дітей, є Азитроміцин.

Властивості, склад та форми випуску препарату Азитроміцин

Препарат отримав назву діючої речовини — азитроміцину, який відноситься до напівсинтетичним антибіотиків широкого спектру дії з класу азалідів. Також до складу входять допоміжні речовини: лактоза, целюлоза, повідон і магнію стеарат.

Антибіотик активний відносно грампозитивних стрептококів, грамнегативних бактерій, деяких анаеробних мікроорганізмів. Ліки ефективно в боротьбі з хламідією, мікоплазмою та уреаплазмою, але не впливає на грампозитивні бактерії, стійкі до Еритроміцину.

Засіб виробляється в трьох лікарських формах — у таблетках, капсулах і суспензії. Маленьким дітям не дають таблетки і капсули, тому що є ризик, що дитина подавиться. Приготована суспензія більш зручна в застосуванні для таких пацієнтів. До того ж, вона дозволяє розрахувати дозування точно за вагою малюка.

Показання до використання для дітей

Азитроміцин призначають при:

  • бактеріальних інфекціях носоглотки: синусит, гайморит, отит середнього вуха з гноєм і без, ларингіт, фарингіт, тонзиліт;
  • інфекційні захворювання: скарлатина, кашлюк, гемофільна паличка, бореліоз;
  • хворобах дихальних органів: трахеїт, бронхіт, запалення легенів;
  • захворюваннях ШЛУНКОВО-кишкового тракту: гастрит, виразка;
  • ураженнях шкірних покривів: дерматити, гнійники, рожа.

bolnoy-rebenok-11

Ефективність лікування залежить від збудника, який викликав захворювання. Перш ніж призначати антибіотикотерапію, лікар повинен взяти аналіз – мазок, посів або зішкріб — і виявити бактерію і її чутливість до антибіотиків.

Найчастіше ж медичний працівник призначає ліки, ґрунтуючись лише на симптоматиці. Багато сучасні препарати володіють широким спектром дії. У більшості випадків вони вбивають патогенну флору, але іноді виявляються неефективними. Тоді лікар призначає антибіотик з активною речовиною іншої фармакологічної групи.

Інструкція по застосуванню: дозування за вагою та віком

Згідно інструкції, Азитроміцин приймають 1 раз на добу, незалежно від продукції, форми і бажано в один і той же час. Для кращого всмоктування рекомендується вживати антибіотик між прийомами їжі або за 1 годину до їжі або через дві години після. Лікування повинно тривати 3 дні, за показаннями курс збільшують до 5 діб.

Суспензія

Щоб приготувати суспензію, застосовується кип’ячена вода кімнатної температури. Спочатку ємність з сухим порошком добре струшують і заливають необхідною кількістю води, потім вміст флакона добре збовтують. Приготовлений розчин можна зберігати в холодильнику максимум 5 діб. Перед кожним застосуванням препарат необхідно струшувати. Суспензію рекомендується запивати невеликою кількістю води.

У продажу є два види флаконів:

  • Маленький, що містить порошок для приготування 15 мл препарату. Для розведення потрібно 7,5 мл води.
  • Збільшеного обсягу, розрахований на отримання 30 мл суспензії при додаванні 15 мл води.

Маленьким дітям, маса тіла яких не досягла 15 кг, відміряти кількість антибіотика необхідно гранично точно. Для цього зручно використовувати мірний шприц, який вкладений у кожну упаковку. Ціна поділки дорівнює 0,25 мл Починаючи з маси тіла 15 кг, для дозування можна використовувати мірну ложечку, яка також входить в комплект.

Доза препарату розраховується не за віком, а за масою тіла. Це пов’язано з тим, що діти першого року життя, так і більш старшого віку можуть сильно відрізнятися один від одного. На один кілограм маси тіла дитини має припадати по 10 мг антибіотика.

Азитроміцин в порошку проводиться дозуванням 100 мг на 5 мл та 200 мг на 5 мл Це означає, що 0,5 мл готової суспензії буде містити 10 мг або 20 мг відповідно.

Дітям з вагою понад 15 кг зручніше давати препарат концентрацією 200 мг / 5 мл Для дітей краще рідка форма ліків не тільки тому, що її легше проковтнути. До складу порошку включені смакові добавки, що перетворює суспензію в солодкий сироп.

Таблетки

Дітей з масою тіла понад 45 кг краще лікувати таблетками або капсулами. Ці форми лікарського засобу випускаються дозуванням 125 мг та 250 мг.

Дітям з 3-х до 12 років призначають ліки 125 мг, після 12 — 250 мг. Дозування може змінюватися в залежності від патології. Таблетки і капсули необхідно ковтати цілою і запивати невеликою кількістю води.

Розрахунок дозування

По інструкції Азитроміцин для дітей слід давати наступним чином:

Маса тіла, кг Рекомендована форма препарату
Суспензія, мг Таблетки, капсули, мг
100 мг / 5 мл 200 мг / 5 мл
5 2,5
6 3
7 3,5
8 4
9 4,5
10-14 5
15-24 5
25-34 7,5
35-44 10
> 45 12,5

Коли препарат протипоказаний?

  • Згідно інструкції, антибіотик не призначають немовлятам до 6 місячного віку.
  • Препарат протипоказаний при алергії або підвищеної чутливості на азитроміцин або допоміжні компоненти лікарського засобу.
  • Якщо дитина страждає алергією, то йому не рекомендується давати препарат у вигляді суспензії через що міститься в ній цукру і ароматичних добавок.
  • Порушення функції печінки і нирок важких ступенів, з кліренсом креатиніну менше 40 мл/хв, а також є причиною відмови від застосування препарату. Навіть якщо порушення функцій печінки виражені слабо, існує ризик провокування фульмінантного гепатиту і важкої печінкової недостатності. У таких випадках лікарські засоби, що містять азитроміцин, призначають під наглядом лікаря.

При появі таких симптомів, як пожовтіння шкірних покривів і очних склер, печінкова енцефалопатія, астенія, забарвлення сечі в темний колір, кровотечі, лікування необхідно припинити до повного обстеження роботи печінки. За результатами терапія може бути продовжена або замінена іншими медикаментами.

Пацієнти з вираженою формою брадикардії, мають схильність до аритмії, хворі на цукровий діабет, які страждають серцевою недостатністю також повинні бути обережні при вживанні азитромициносодержащих лікарських засобів. Застосування Азитроміцину спільно з антикоагулянтами і серцевими глікозидами можливо тільки після консультації з фахівцем.

Можливі побічні реакції у дитини

Як і застосування будь-якого лікарського засобу, використання Азитроміцину може спричинити за собою виникнення побічних ефектів. Це аж ніяк не вказує на недосконалість препарату, а пов’язане лише з індивідуальними особливостями організму.

Дуже рідко антибіотик провокує появу побічних ефектів, можуть виникнути нудота та біль у животі

Можливі побічні реакції при застосуванні Азитроміцину у відповідності з класифікацією ВООЗ:

  • дуже часто — симптоми, що виникають у 1 з 10 пацієнтів: нудота, метеоризм, розлади шлунка;
  • часто – ефекти, що спостерігаються не рідше, ніж 1 з 10 пацієнтів і не частіше 1 з 100: слабкість, блювота, зниження гостроти зору і слуху, зміна смакових відчуттів, головний біль, анорексія, запаморочення, шкірний свербіж, еозинофілія і лімфоцитопенія;
  • нечасто – виникають з частотою не рідше 1 з 1000, але не більше 1 з 100: безсоння або сонливість, неспокій, шум у вухах, глухота, запор, нейтропенія, лейкопенія, гепатит, кропив’янка, біль у грудях, астенія, набряки;
  • рідко виникають не рідше, ніж у 1 з 1000 пацієнтів, але не більше 1 з 10000: порушення роботи печінки;
  • дуже рідко – маються на увазі випадки, зареєстровані менш, ніж у 1 з 10000 пацієнтів: судоми, запаморочення, тривога, агресія, притуплення смакових відчуттів, панкреатит, зниження артеріального тиску, аритмія, тахікардія, гемолітична анемія, тромбоцитопенія, печінкова недостатність, некроз печінки, анафілактичний шок.

При виникненні у дитини будь-яких побічних ефектів необхідно проконсультуватися з лікарем про доцільність подальшого прийому ліків.

Фахівець або призначить додаткові кошти, що блокують негативні симптоми, або підбере інший антибіотик.

Увага! Інформація на порталі носить ознайомлювальний і інформаційний характер, пам'ятайте що самолікування краще замінити походом до лікаря і професійною консультацією. Не займайтеся самолікуванням і завжди звертайтеся до професійних лікарів.