Прояв алергічної реакції у дитини завжди стає приводом для занепокоєння батьків. Ще гірше, коли алергію супроводжує свербіж, доставляє дискомфорт малюкові. Постійні розчісування можуть призвести до ускладнень, занесення інфекції. Ми розповімо, чому з’являється патологія і як полегшити страждання дитини, а також детальніше поговоримо про лікування.
Якщо при алергічної реакції у малюка виникає ще і неприємний свербіж, батькам обов’язково необхідно знайти максимально ефективні способи швидкого його усунення
Причини появи свербежу при алергії
Алергія – це реакція імунної системи на якийсь алерген. Люди індивідуальні, і подразники можуть відрізнятися. Шерсть тварин, пилок, солодощі, цитрусові, ліки – найбільш часті причини проблеми.
Після вживання або контакту з подразником в організмі виробляється велика кількість гістаміну, подразнює нервові закінчення. Так з’являється свербіж. У маленьких дітей часто викликають алергію незнайомі продукти — це говорить про те, що організм ще не готовий до знайомства з ними і слід повторити спробу пізніше. Також свербіж характерний для таких шкірних захворювань:
- контактний дерматит;
- кропив’янка;
- атопічний дерматит або нейродерміт;
- екзема алергічного характеру.
Алергічний дерматит по всьому тілу, що супроводжується сильним свербінням і палінням
Основна причина появи симптому – алергічна реакція і захворювання шкіри. Визначити, в якому напрямку шукати «винуватця», допоможе таблиця:
Особливості | Алергія | Хвороби шкіри |
Час доби | У будь-який час. | Свербіж посилюється до вечора. |
Реакція на антигістамінні препарати | Симптом слабшає після прийому ліків. | Антигістаміни не допомагають, необхідно лікування противірусними і противочесоточными препаратами. |
Інші симптоми | Можлива поява чхання і закладеності носа, набряку слизових, сльозоточивості, сухого кашлю, набряку тканин. | Може підвищитися температура тіла, з’явитися апатія і сонливість. В залежності від захворювання, різниться характер шкірних висипань. |
Заразність | Незаразлива для оточуючих. | Можливе зараження інфекцією. |
Де найчастіше проявляються симптоми?
За місцем локалізації подразнення можна точніше визначити причину. Частина алергенів має характерні вогнища ураження:
- алергія на латекс – свербіж у роті або в області статевих органів;
- метал – роздратування в порожнині рота;
- реакція на лікарські препарати — область ануса і геніталій;
- подразник — пил або пилок, шерсть тварин, косметика або лінзи — слизові оболонки.
Роздратування на шкірі — прояв будь-якої алергічної реакції. Частіше це харчова алергія, мова може йти про індивідуальній непереносимості будь-якого продукту.
Свербіж – неприємний симптом навіть для дорослої людини, для дитини ж це привід для капризів і занепокоєння. Малюк не зможе спокійно спати, а постійне розчісування шкіри призведе до появи відкритих ран, схильних до інфекцій, тому батькам слід знати, як зняти роздратування.
Як зняти місцеві алергічні прояви?
Свербіж знімають відразу після його виникнення. Це допоможе не тільки полегшити дитячі страждання, але й уникнути таких ускладнень, як тріщини і мікрорани, адже саме через них відбувається повторне зараження.
Насамперед позбавтеся від подразника. Це легко зробити, якщо причиною став зовнішній контакт з чим-небудь або ким-небудь. Потім промийте місце прохолодною водою і виберіть один з нижче наведених способів позбавлення від сверблячки.
Перша допомога в домашніх умовах
Перше, що вам необхідно зробити – спробувати визначити причину появи алергії. Якщо мова йде про зовнішній подразник, то негайно позбудьтеся від нього. У випадках з харчовою алергією, при загостреннях хронічних захворювань, укусах комах впоратися швидко не вийде, потрібно консультація лікаря. Він призначить відповідний препарат або мазь.
Лікарські препарати
Якщо мова не йде про складному інфекційному захворюванні, позбавити від дискомфорту допоможуть антигістамінні засоби. Саме вони є основою лікування алергії.
Вони поділяються на три групи:
Кожен препарат має свої особливості. Тільки лікар може визначити можливе лікування, виходячи з віку дитини, можливих побічних дій, інших захворювань пацієнта. Також фахівець призначить дозування і тривалість лікування.
Аптечні засоби для зовнішнього застосування
Щоб якомога швидше відновити шкірні покриви і місцево зняти свербіж, застосовуються зовнішні засоби. Більшість мазей гормональні, тому повинні призначатися лікарем. Популярні серед них — Лориндент, Адвантан, Фторокорт.
До мазей останнього покоління відносять:
Рекомендується поєднувати застосування зовнішніх і внутрішніх препаратів. Це допоможе швидко нормалізувати склад крові та відновити стан шкірних покривів. Якщо свербіж супроводжується сильними набряками або задухою, негайно викликайте швидку допомогу.
Народна медицина
Рецепти народних засобів можуть стати відмінним доповненням до лікування. Рослинні компоненти застосовуються для лікування грудних дітей, також вони стануть першою допомогою до візиту до лікаря:
- Слабкий содовий розчин допоможе послабити свербіж. Протріть уражене місце засобом, не змивайте його. Процедуру можна повторити через годину.
Для запобігання алергічних реакцій і заспокоєння малюків споконвіку купали у відварах низки
- Для грудних дітей підійде ванна з вівсянкою. Для ванни 30-40 л візьміть 7 ст. л. пластівців залийте 1,3 л води, поставте на повільний вогонь і зваріть кашу. Коли води в каструлі не залишиться, кашу викладіть на марлю і опустіть у ванну з теплою водою. Масу необхідно вимочити, щоб клейковина залишилась у воді. Купайте дитини звичним способом.
- Універсальний засіб – відвар череди. 50 г сухоцвіту розчиніть в окропі, дайте суміші настоятися, додавайте її в ванни або використовуйте для компресів.
Заходи профілактики
Найкраще лікування – це профілактика. Якщо дитина схильна до алергічних реакцій, постарайтеся уникати алергенів. Обмежте вживання алергенних продуктів, постарайтеся зміцнити імунітет з допомогою вітамінних комплексів, відстежуйте стан шкірних покривів. Правильне харчування та гігієна – ось золоті складові профілактики.
Прибрати свербіж можна різними способами, головне робити це негайно. При появі симптому звертайте увагу на причину — можливо, є хронічне захворювання, що вимагає контролю.