Гайморит у дітей: симптоми і лікування в домашніх умовах антибіотиками і народними засобами

Нежить у маленьких дітей – досить розповсюджене явище. Він виникає при простудних вірусних захворюваннях або в результаті переохолодження організму. Закладеність носа при відсутності інших симптомів (кашель, сльозоточивості очей, температури і ознобу) проходить без лікування через кілька днів. Так званий «фізіологічний нежить» спостерігається і у немовлят.

Однак якщо не проконтролювати цей процес, він може перейти в гайморит – одну з найнебезпечніших дитячих хвороб. Це захворювання послаблює імунітет та стає причиною багатьох серйозних ускладнень. Батьки повинні уважно стежити за здоров’ям свого малюка, і якщо з’являться додаткові симптоми, звернутися до педіатра.

Будь нежить підлягає лікуванню, в іншому випадку, він може трансформуватися в гайморит, а це захворювання загрожує ще більш серйозними ускладненнями

Що таке гайморит і чим небезпечний для дітей?

Гайморит, або синусит – це запальне захворювання гайморових пазух верхньощелепної кістки, викликане вірусами, грибками чи бактеріями. Найчастіше його плутають зі звичайною застудою і не призначають належного лікування, що призводить до загострення хвороби та ускладнень. Гайморит розвивається як окреме захворювання або на тлі інших хвороб, наприклад, ГРВІ або ГРЗ. При терапії завжди призначають антибіотики.

Супутні або перенесені хвороби послаблюють імунітет і створюють сприятливі умови для розмноження бактерій. Синусит супроводжується набряком носоглотки, в результаті чого виникає закладеність носа. При сильному запаленні гайморових пазух (синусів) перекривається прохід, що перешкоджає відтоку слизу, яка заповнює їх порожнину.

Гайморит особливо небезпечний для дітей. Гайморові пазухи повністю формуються до 5 років, а лобні – тільки у віці 6-7 років, причому другі у немовлят відсутні. Крім того, у немовлят вузькі носові ходи і слабо розвинений слизовий секрет, що викликає часті нежиті, провокують появу гаймориту, який швидко переходить у гострі форми, і його складніше лікувати.

Перші ознаки та діагностика гаймориту у дитини

Ознаки гаймориту у дітей подібні до звичайної застуди — виникають закладеність носа і кашель. Які ж причини її викликають? Найчастіше захворювання розвивається внаслідок недолеченного простудного нежитю, рідше виявляється при:

  • травми або операції верхньої десни;
  • карієсі, пародонтозі та інших інфекціях ротової порожнини;
  • поліпах і збільшені аденоїди;
  • придбаних або вроджених деформаціях носової перегородки;
  • ослабленому імунітеті.

Ознаки гаймориту можуть з’явитися в будь-якому віці, можуть захворіти навіть немовлята, причому у дітей старше 3 років можливий розвиток гнійного запалення гайморових пазух. Першими ознаками будуть закладеність носа, нежить, кашель, головний біль і підвищена температура тіла близько тижня. При перших симптомах батьки хворого дитини повинні відвідати дільничного педіатра.

Поява нежитю і закладеності носа у дитини повинно привернути увагу батьків. Однак зрозуміти, чи є у нього гайморит, буває вкрай важко. Іноді симптоми можуть бути незначними, і визначити наявність захворювання виявляється не під силу навіть лікаря. При підозрі хворому роблять рентген, фото якого покаже затемнені ділянки в області гайморових пазух. Саме ці затемнення свідчать про наявність захворювання. Також за допомогою рентгена визначають форму хвороби (односторонній або двосторонній) і стадію запального процесу.

Точний діагноз підтверджується після рентгенографії гайморових пазух

Різновиди і симптоми захворювання

Гайморит має кілька різновидів. За типом запального процесу розрізняють катаральний і гнійний, в залежності від ступеня ураження — односторонній і двосторонній гайморит, який може протікати в гострій або хронічній формі. Правильно визначити вид та стадію захворювання може тільки лікар.

Гострий і хронічний

Гострий гайморит у дітей характеризується різким появою закладеності носа з наявністю або відсутністю нежитю, кашлем, сильний головний біль, що віддає всі сили в лобову частину голови, скроню, щоку, ніс і зуби. Больовий синдром буде посилюватися при чханні, кашлі, поворотах або нахилах голови. У немовлят присутня млявість, втрата апетиту, примхливість, порушення сну, висока температура.

Хронічний гайморит у дітей розвивається на тлі гострого синуситу внаслідок недолікованої хвороби. Характерна симптоматика — чергування стадій загострення і ослаблення, при якому виникають незворотні процеси у функціонуванні слизової оболонки носоглотки, і порушується її захисна функція.

Односторонній і двосторонній

Запальний процес може охоплювати як одну гайморову пазуху, так і обидві, тому розрізняють односторонній і двосторонній гайморит. Дитина при цьому буде скаржитися на:

  • часткову або повну закладеність носа;
  • втрату нюху;
  • біль у ділянці запалення;
  • озноб в результаті підвищення температури тіла.

Катаральний і гнійний

На відміну від катарального (без гною) запального процесу, при гнійному гаймориті батьки повинні звернути увагу на колір носовій слизу і насторожитися, якщо вона жовта, сіро-жовта або зелена. Зазвичай рясні виділення з носа і можуть містити домішки крові. Захворювання проходить у гострій формі. Температура з’являється на 5 добу та підвищується до 38°-39°С. Необхідно вчасно звернутися до лікарні — лікар підбере антибіотик і призначить лікування.

Особливості лікування різних форм гаймориту

Проаналізувавши дані діагностичних досліджень і симптоми захворювання у дитини, лікар призначає відповідне лікування. Хворі гнійним двостороннім синуситом, а також діти до року госпіталізуються в обов’язковому порядку.

При лікуванні гнійного гаймориту в домашніх умовах категорично забороняється використовувати парові інгаляції і гарячі компреси з нагрітою сіллю.

Це пов’язано із загостренням запального процесу, збільшенням кількості гнійної слизу і підвищенням температури тіла. Загальний стан дитини різко погіршується, тому будь-які форми лікування повинні здійснюватися після консультації з лікарем.

Медикаментозна терапія

Своєчасна діагностика захворювання дозволяє вчасно вжити заходів для ефективного лікування і профілактики ускладнень. Якщо діагностовано двосторонній або односторонній гайморит, в лікувальній терапії використовують:

  • антибіотики (Азитроміцин, Амоксицилін, Аугментин);
  • препарати, що знімають набряк (Фармацитрон, Зестра, Флюколд, Фервекс);
  • судинозвужувальні засоби (Називин, Риназолін, Виброцил);
  • антигістамінні препарати (Лоратадин, Супрастин, Тавегіл);
  • жарознижуючі засоби при температурі (Парацетамол, Нурофен).

Промивання носових пазух

У комплексі з медикаментозною терапією двосторонній синусит лікується промивання носових пазух, яке проводиться у кабінеті отоларинголога або будинку. Ця процедура неприємна, але безболісна і дозволяє швидше вилікувати гострий синусит.

У поєднанні з основним лікуванням для промивання носових пазух ефективно використовувати відвар ромашки

Домашнє лікування гаймориту у дітей проводиться наступним чином:

  • в спринцівку обсягом 100-250 мл заливається розчин з морської солі, відвару ромашки, марганцівки, Элекасола, Ротокана, Фурациліну, настоїв череди або календули;
  • кінець спринцівки вводиться в одну з ніздрів, перпендикулярно особі дитини;
  • голова нахиляється вперед;
  • розчин вводиться малими дозами з поступовим збільшенням сили струменя.
  • Повторювати процедуру необхідно 2-4 рази на день протягом 7-14 днів, залежно від стадії хвороби. Після чого дитину потрібно покласти на бік і закапати розчин Микоцида, Діоксидину, Ектерицид, Йодинола або Етонію, який розводять кип’яченою охолодженою водою у співвідношенні 2:1 або 3:1.

    Дітям від 3 років при гнійному запаленні можуть робити прокол носових пазух. Перша процедура проводиться в кабінеті лікаря. Ця міра необхідна для звільнення пазух від гною. Після чого на місце проколу вводиться спеціальний катетер, який дозволяє здійснювати ефективні промивання в домашніх умовах і сприяє швидкому одужанню дитини.

    Увага! Інформація на порталі носить ознайомлювальний і інформаційний характер, пам'ятайте що самолікування краще замінити походом до лікаря і професійною консультацією. Не займайтеся самолікуванням і завжди звертайтеся до професійних лікарів.