Хвороба Эрлахера–Блаунта часто зустрічається у дітей, але не всі мами знають про таку недугу. Вперше симптоми були описані в 20-х роках 20 століття. Австралійський ортопед Эрлахер виявив характерні ознаки подібної деформації великогомілкової кістки. Через 10 років дослідження продовжив доктор Блаунт. Завдяки цим ученим, сьогодні ми можемо познайомитися з механізмами патології та її симптомами.
Дитина з хворобою Эрлахера–Блаунта
Причини розвитку патології і характерні симптоми
Захворювання Эрлахера–Блаунта являє собою деформацію верхньої частини великогомілкової кістки. Як результат, відбувається викривлення кінцівки, з’являється патологія колінного суглоба. При цьому сповільнюється або припиняється ріст епіфізарної пластини, розташованої між трубчастими кістками ноги.
Причини подібної аномалії до кінця невідомі. Частіше патологію пов’язують з спадковим фактором або наявністю інших патологією. У більшості пацієнтів має місце хондродисплазия, генетичні захворювання, пов’язані з порушенням розвитку скелета.
Незважаючи на те, що до кінця причини не ясні, медиками встановлено ризик–фактори. До них відносяться:
- зайва вага;
- раннє ходіння;
- відсутність періоду повзання;
- нестача вітаміну D;
- збої в роботі ендокринної системи;
- вроджені патології великогомілкової кістки.
Захворювання може з’явитися з перших днів життя, однак явні симптоми стають помітні ближче до 2 років, коли дитина багато самостійно ходить.
Характерні ознаки хвороби Блаунта:
- візуально видно викривлення кінцівки в районі гомілки, його кут може досягати 80 градусів;
- малюк не може довго стояти, намагається присісти або спертися на що–небудь;
- при ходьбі дитина перевалюється з ноги на ногу, кульгає.
У запущених випадках патологія у зростанні кінцівок приводить до положення, як на фото. Відбуваються зміни у верхньому відділі гомілки і гомілкової кістки, з’являється внутрішня ротація гомілки, можливий розвиток плоскостопості і слабкості гомілковостопних м’язів.
Класифікація хвороби Эрлахера-Блаунта
Розглянутий діагноз може проявлятися в різних формах, тому його класифікують, грунтуючись на вигляді деформації, кута викривлення, ступеня змін у колінному суглобі. Хвороба має 3 форми:
- інфантильну — розвивається у віці до 3 років;
- ювенильную — діагностується у малюків до 10 років;
- підліткову — розвивається у дітей старшого віку.
За типом викривлення ніг:
- викривлення гомілки варусного характеру (при цьому коліно вигинається назовні, ноги має форму овалу);
- вальгусне викривлення (колінний хрящ вигнутий у внутрішню сторону, ноги нагадують букву х, у дітей такий тип захворювання зустрічається рідко).
За ступенем патології (в градусах кута):
- потенційний тип — до 15;
- помірно виражений — до 25;
- прогресуючий – до 30;
- швидко прогресуючий – до 40;
- ускладнений – від 40 до 80.
Діагностика захворювання
Оскільки захворювання має виражені симптоми, його діагностика не становить праці. Частіше мами самі візуально помічають зміни. При плановому огляді у невролога та ортопеда патологія відкриється при простому тесті на зведення ніжок. Якщо відстань між ними становить 5 см і більш, то підозрюють хвороба Блаунта.
Для підтвердження діагнозу потрібно зробити рентген. Він дозволить визначити такі аномалії в розвитку:
- викривлення в області прилягання двох трубчастих кісток;
- зміна обсягів зони росту з внутрішньої сторони кінцівки;
- потовщення кісткової тканини;
- підвищену мінералізацію;
- зміна розмірів епіфізу з внутрішньої сторони.
При ускладнених формах додатково проводиться МРТ і КТ. Вони дозволяють визначити стан колінного суглоба і наявність морфологічних змін м’яких тканин навколо нього.
Методи лікування
В дитячому і підлітковому віці при своєчасному зверненні до ортопеда хвороба виліковують без наслідків для організму. Загальна схема лікування залежить від ступеня розвитку патології та віку пацієнта. В молодшому віці кістки більше піддаються виправлень, тому хвороба проходить швидше.
Консервативна терапія
При даному захворюванні дитина повинна ходити до спеціальної ортопедичної взуття
Щоб успішно лікувати захворювання, необхідно правильно визначити його ступінь. При потенційному типі змін лікар рекомендує:
- лікувальну фізкультуру;
- курс масажу;
- ортопедичне взуття;
- фізіотерапію з грязьовими аплікаціями і парафіном;
- терапію кисневою сумішшю;
- стимулювання м’язового тонусу медикаментозними препаратами.
При помірно вираженому і прогресуючому типі захворювання, а також у молодшому дитячому віці часто використовують гіпсові пов’язки. Доповнює лікування ЛФК, фізіотерапія із застосуванням ультрафіолету.
Хірургічне втручання
Операція показана у тому випадку, коли викривлення збереглося до віку 6 років. Хірург уривається аномальні ділянки великогомілкової та стегнової кісток. Після операції на кінцівки накладається апарат Ілізарова. Він фіксує необхідне положення ноги. Якщо колінний суглоб залишається нестабільним, то лікарі проводять пластику його зв’язок.
Прогноз на одужання і заходи профілактики
У дитячому віці вилікувати патологію можна без наслідків, кінцівки набувають здорову форму. Складніше з лікуванням захворювання у підлітків, так як велика ймовірність укорочення нижньої гомілкової кістки.
На позитивність прогнозу впливають наступні фактори:
- стан епіфізарної пластини;
- ступінь викривлення кістки;
- своєчасність діагностики;
- комплексний підхід і правильно виконується лікування.
Незважаючи на те, що більшість прогнозів сприятливі, хвороба легше попередити. До заходів профілактики відносяться:
- включення в раціон дитини продуктів з вітаміном D, прийом препарату в холодну пору року;
- контроль за вагою дитини (сильне перевищення норми має лікуватися);
- навчання повзання;
- контроль початку ходьби (від 10 місяців і старше);
- профілактичне обстеження у фахівців.
Настільки поширене захворювання не у всіх на слуху, тому батьки можуть не надати значення першим проявів симптомів. Між тим, патологія Блаунта може призвести до серйозних наслідків, тому так важливо знати «ворога» в обличчя. Це допоможе своєчасно звернутися за допомогою і успішно провести комплексне лікування.
