Якщо у жінки, що знаходиться в положенні, негативна група крові, а малюк успадкував батьківський позитивний резус, присутній ризик резус-конфлікту. Імунітет матері розцінює плід як чужорідне тіло і намагається її відторгнути. Ризик появи конфлікту між резусами мами і малюка з кожною вагітністю підвищується на 10%. При таких вихідних даних жінкам часто пропонують ін’єкційно ввести імуноглобулін. При показаннях яких потрібен препарат і скільки уколов необхідно зробити?
З якою метою застосовується і як діє імуноглобулін?
Імуноглобулін – це препарат, що представляє собою білкову фракцію і складається з антитіл, витягнутих з плазми крові донорів. Існує два типи медикаменту:
Імуноглобулін-антирезус (анти-Д) відрізняється від нормального людського тим, що містить антитіла до антигенів позитивного резус-фактора, а не до вірусів. Люди без медичної освіти часто приймають його за щеплення, порівнюючи з вакцинами, наприклад, від грипу або вітрянки. Однак кардинальні відмінності: у складі препарату містяться антитіла, що синтезуються імунітетом, а не інактивовані збудники хвороби.
При введенні матері антирезусного ліки знаходяться в ньому антитіла замінюють клітини імунітету, тим самим «обманюючи» захисні сили її організму. Позитивні еритроцити, які потрапляють у кров від дитини, руйнуються, що запобігає виникненню імунної відповіді і переривання вагітності. Своєчасне застосування препарату забезпечує нормальний перебіг вагітності і значно зменшує можливість появи гемолітичної хвороби у другої дитини та наступних дітей.
Показання до застосування імуноглобуліну при вагітності
Перед використанням імуноглобуліну лікар повинен зважити всі за і проти, оскільки це сильний імуностимулюючий препарат, вплив якого на що розвивається в утробі дитини вивчений не повністю. Він використовується виключно при негативному резус у жінки.
Прямими показами для застосування сироватки є:
- протилежний показник резусу у плода;
- загроза викидня;
- великий ризик виникнення резус-конфлікту;
- цукровий діабет;
- порушення плацентарного бар’єру;
- відшарування плаценти;
- травми очеревини;
- пізній токсикоз у важкій формі;
- позаматкова вагітність;
- «позитивна» кров у батька;
- аборт;
- інфекційні захворювання.
Протипоказання і побічні дії
Засіб не призначається в ряді випадків:
- гіперчутливість до медикаменту;
- сильна алергія на будь-які препарати крові;
- негативний резус з сенсибілізацією і присутністю антитіл;
- позитивний резус.
Слід обережно застосовувати імуноглобулін при вагітності, якщо майбутня мати страждає мігренню або хворобами нирок. Медикамент не поєднується з деякими ліками, тому для його введення потрібен окремий шприц або крапельниця.
Якщо під час ін’єкції або вливання у вену дотримані дозування і швидкість надходження ліки, серйозних побічних ефектів не буде. Протягом години спостерігаються:
- нездужання;
- головний біль;
- озноб;
- незначне збільшення температури.
Імуноглобулін нормально переноситься пацієнтками, але іноді жінку можуть турбувати:
- кашель;
- нудота і блювотні позиви;
- задишка;
- гіпертермія в місці введення голки;
- рясне слиновиділення і потовиділення;
- біль в грудях і шлунку;
- алергія;
- слабкість;
- ломота в суглобах, як при грипі;
- гіперемія обличчя.
Способи застосування імуноглобуліну
Імуноглобулін вводиться двічі: на 28 тижні вагітності і відразу після пологів. Це дозволяє запобігти появі конфлікту резусів матері і малюка, коли жінка завагітніє. Препарат вводять внутрішньом’язово та шляхом внутрішньовенного вливання. Спосіб застосування визначається дозуванням, станом імунітету, а також тим, як організм майбутньої матері переносить цю речовину.
При вагітності
Введення засобу проводиться після здачі майбутньою матір’ю аналізу на антитіла до Д-антигену. Якщо у неї з’являється загроза викидня, лікар на 7 місяці вагітності робить укол імуноглобуліну в стандартній дозі, а друге вливання знадобиться вже після пологів. Препарат зберігає активність в організмі протягом 3-х місяців. Іноді терміни проведення процедури значно зміщуються:
- У 1 триместрі укол роблять при ризику викидня або вимушеному аборті.
- При травмі очеревини на 13-18 тижня або амниоцентезе можливі пологи раніше терміну, крововилив або утворення гематоми, тому показано застосування препарату. Повторно його призначають на 26-28 тижня. У разі великої гематоми ліки вводиться щомісяця аж до пологів.
Перед застосуванням препарату його 2 години зігрівають при температурі 18-20°C. Для ін’єкції вибирають велику м’яз (сідницю, плече), куди спеціальним шприц-тюбиком повільно вводять сироватку. Після процедури пацієнтка має близько години перебувати під наглядом медиків, щоб вони могли оцінити її реакцію організму на медикамент.
Після пологів
Перед пологами жінку попереджають про те, що може знадобитися повторне використання препарату. Показанням для процедури є позитивний резус у народженої дитини. В іншому випадку потреба в ліках відпадає.
Медикамент рекомендується вводити протягом 72 годин після пологів, краще якомога раніше. Якщо в пологовому залі провели перевірку, і у дитини були виявлені антигени, укол роблять негайно. При першому виношуванні плоду ризик резус-конфлікту нижче, а при другому і всіх наступних – вище, тому використання медикаменту дає можливість уникнути ускладнень у майбутньому. Також імуноглобулін вводиться після позаматкової вагітності, її штучного переривання, викидня, смерті дитини при пологах і відшарування плаценти при складному розродженні.
Дозування коригується залежно від того, скільки «чужих» еритроцитів (клітин крові малюка) потрапило в кровотік матері. Стандартна доза (200-300 мкг) збільшується в 1,5–2 рази при кесаревому розтині або ручному відшаруванні плаценти.
Якщо ліки не було введено, то через три дні жінці необхідно здати аналіз на антитіла. Їх наявність може негативно позначитися на дитині, внаслідок чого лікарі порекомендують перевести його з грудного молока на суміші.
Наслідки для майбутньої мами
Імуноглобулін використовується для підтримки стану жінок з ускладненим перебігом вагітності з 1968 року, і досі не було зафіксовано випадків тяжких реакцій на медикамент. Однак при його застосуванні все ж можливі негативні наслідки:
- Побічні ефекти у вигляді почервоніння шкіри, гіперемії з’являються нечасто і проходять протягом доби. Серйозним наслідком введення медикаменту є анафілактичний шок, але такі випадки трапляються вкрай рідко. При виникненні гострої алергічної реакції медиками негайно надається перша допомога.
- Зараження важко виліковними чи невиліковними інфекціями. Застосування витяжок з крові донорів несе загрозу потрапляння в організм жінки вірусів гепатиту або ВІЛ. Однак виробники медикаменту стверджують, що перед його створенням донори ретельно перевіряються, а сироватка проходить багатоступеневу очистку, що практично нівелює всі ризики. Можливість зараження становить 1:10000.
- Можливість передозування. При дотриманні інструкцій виробника щодо розрахунку кількості препарату ризиків для вагітної немає. При попаданні в кров жінки 15 мл «чужих» еритроцитів вводиться 300 мкг медикаменту. Дозування фахівці визначають, використовуючи метод підрахунку кількості червоних кров’яних тілець Кляйхауэра і Бетке.
Профілактика резус-конфлікту
Якщо жінка з негативним резусом заздалегідь планує вагітність, їй потрібно попросити батька майбутнього малюка пройти обстеження, щоб запобігти ускладнення при виношуванні плоду. Якщо вона завагітніла, необхідно:
- встати на облік до гінеколога до настання терміну 12 тижнів;
- вводити імуноглобулін по призначеним фахівцем строків при «позитивної» крові у батька;
- при відсутності сенсибілізації використовувати препарат під час всіх вагітностей.
Жінкам з негативною групою крові варто дотримуватися обережності: по можливості уникати інвазивних процедур і не робити аборти. Вводити імуноглобулін доведеться як при природному перериванні вагітності, так і при аборті. Навіть якщо вагітної введуть імуноглобулін, лікар щомісяця буде давати їй напрям для виявлення антитіл в крові.
