Група білків зі схожими властивостями, які виділяються організмом у відповідь на вірусне вторгнення, називається інтерферонами. Залежно від того, в яких саме клітинах організму виділяються білки, інтерферони поділяються на альфа-, бета – і гамма-групи. На основі даного механізму роботи імунної системи людини була створена ціла група лікарських засобів під загальною назвою «інтерферон».
Властивості, склад та форми випуску інтерферону
Альфа-2b інтерферон відіграє найважливішу роль у лікуванні захворювань, що мають вірусну природу. Саме на його основі виготовляється велика частина лікувальних препаратів цієї групи (далі — IFN).
Інтерферон — це засіб, що підвищує ступінь несприйнятливості організму до потрапляння вірусів і блокує їх подальше розмноження при проникненні в клітку. Препарат універсальний і має широкий спектр противірусної активності, оскільки IFN не мають вирусоспецифичностью.
У педіатрії інтерферон застосовують у вигляді крапель, свічок і мазей, що дозволяє підібрати найбільш ефективний вид терапії для кожної дитини. Препарат можна використовувати з перших днів життя малюка.
Краплі для закапування в ніс виготовляються батьками самостійно з лиофилизата 1000 МО. В залежності від обсягу доданої води кількість активної речовини в отриманому розчині коливається в межах 500-1000 МО.
Супозиторії випускаються з різною концентрацією основної речовини, але в педіатрії використовують препарати з дозуванням 150000-500000 МО. Крім альфа-інтерферону до складу супозиторіїв входять: аскорбінова кислота, альфа-токоферолу ацетат, масло какао, кондитерський жир.
Концентрація інтерферону в мазі складає 500000 МО. Крім основної речовини мазь містить комплексний иммуноглобулиновый препарат і жирову основу.
Показання до використання препарату
Показання до застосування препарату:
- гепатит В і С;
- волосатоклітинний лейкоз;
- гострокінцеві кондиломи;
- множинна мієлома;
- грибоподібний мікоз;
- ниркова карцинома;
- злоякісна меланома;
- профілактика та лікування грипу, ГРВІ та ін.
Найчастіше препарати IFN призначають дітям при інфекційно-запальних респіраторних захворюваннях, менінгітах, сепсисі, при лікуванні дитячих вірусних інфекцій (наприклад, свинки або вітрянки), стоматитах вірусної природи, а так само при лікуванні хронічних вірусних гепатитів.
Препарат використовується для лікування і профілактики різних захворювань вірусної етіології
Інструкція по застосуванню для дітей різного віку з дозуванням
Для лікування і профілактики захворювань різної етіології застосовують відповідні лікарські форми препарату. Це може бути ліофілізат для приготування розчину, свічки, мазі, гелі.
Краплі в ніс
Найчастіше при лікуванні респіраторних вірусних інфекцій у дітей молодшої та середньої вікової категорії застосовують краплі в ніс по 0,25 мл в кожну ніздрю з інтервалом у 2 години. За інструкцією для приготування розчину ампулу з лиофилизатом 1000 МО розкривають і розбавляють вміст в 2 мл дистильованої або кип’яченої води кімнатної температури. Готовий розчин можна витягти з ампули з допомогою одноразового шприца. Зберігаються краплі на дверцятах холодильника не більше доби.
Перед застосуванням препарату носові ходи очищаються від слизу і корочок. Зробити це можна за допомогою сольового розчину, приготованого самостійно, або з допомогою спеціального спрея і ватних турунд. Використовувати для цієї мети ватні палички не варто, оскільки можна пошкодити ніжну слизову оболонку носа.
Гриппферон — готовий назальний спрей з інтерфероном
Новонародженим малюкам закрапувати краплі в ніс небажано. Краще використовувати ватяну турунду, змочену в приготованому розчині. Акуратно введіть у носовий прохід і потримайте деякий час. Для кожної ніздрі використовується нова турунда. Залежно від тяжкості симптомів немовлятам призначають розчин 500-1000 МО з інтервалом в 2-3 години.
Дітям постарше лікар може порекомендувати небулайзер для інгаляцій. В цьому випадку вміст ампули точно так само розводять чистою водою. На процедуру витрачається 1 ампула ліки. При такому способі введення препарату його ефективність значно підвищується. Обов’язково перед використанням вимикайте функцію підігріву, оскільки білок, яким, по суті, є інтерферон, руйнується навіть при незначному підвищенні температури.
Свічки
Новонародженим і дітям до 7 років інтерферон іноді призначається у вигляді свічок з дозуванням 150000 МО. Від 7 років і старше — з дозуванням 500000 МО.
Супозиторії вводяться ректально не більше 2-х разів на добу з 12-годинним інтервалом. Курс лікування при ГРВІ, згідно з інструкцією, становить 5-10 днів. Точний термін залежить від рекомендацій лікаря.
Перед застосуванням умочіть кінчик супозиторія в стерильний рослинне масло і акуратно введіть який лежить на животику малюка в анальний отвір, після чого стисніть ягодички разом, не даючи свічці вийти назовні. Бажано щоб якийсь час дитина не міняв положення тіла.
Віферон — ректальні супозиторії з інтерфероном
Интерфероновая мазь
Рекомендована до застосування для дітей старше 3-х років. Як правило, мазь використовується для лікування герпесу.
Тонким шаром мазь накладають на уражені ділянки шкіри або слизової 3-4 рази на добу. Іноді це робиться за допомогою компресів. Лікування рекомендується починати при перших проявах герпетичної інфекції, не чекаючи появи висипу.
Интерфероновую мазь призначають у стоматологічній практиці для лікування вірусних стоматитів у дітей. Схему лікування лікар розписує індивідуально. Також интерфероновая мазь використовується для лікування грипу та ГРВІ. З цією метою слизова носа акуратно змащується 3-4 рази на добу. Деякі лікарі рекомендують змащувати також і горло.
Протипоказання і можливі побічні реакції
Інтерферон досить безпечний, оскільки виробляється людським організмом самостійно як відповідь на проникнення вірусу. Саме з цієї причини в аптеках лікарські засоби на його основі відпускаються без рецепта.
Тим не менш, є ряд протипоказань і патологічних станів, при яких рекомендується порадитися з лікарем, перш ніж почати курс лікування препаратами IFN.
Це важкі органічні захворювання серця, аутоімунний гепатит, захворювання щитовидної залози, епілепсія або порушення функцій центральної нервової системи, виражені порушення функцій нирок та печінки, підвищена чутливість до альфа-інтерферону та ін.
