Зміна менструації
Оскільки припинення місячних відбувається не відразу, тривалий період згасання статевої функції прийнято поділяти на кілька етапів. Кожен з них має свої особливості протікання. Незважаючи на те, що симптоматика при клімаксі залежить від індивідуальних особливостей організму, деякі патологічні ознаки повинні послужити приводом для звернення до лікаря.
Період пременопаузи
Пременопаузой називають першу фазу клімаксу, початок якої характеризується появою початкових ознак старіння репродуктивної системи жінки. У більшості випадків це відбувається у віці 45-50 років. При ранньому клімаксі симптоми інволюції статевої системи з’являються до 45 років. У деяких випадках менопауза починається у жінки до сорока років
Тривалість пременопаузи може бути різною. Як правило, вона закінчується через 3-4 роки, однак при наявності патології репродуктивних органів перша фаза клімаксу може затягнутися на 8-10 років.
Наступ пременопаузи супроводжується порушеннями менструального циклу. Це пов’язано зі зменшенням кількості гормонів, що виділяються статевими залозами.
Визначити наближення клімаксу можна за такими ознаками:
- зміна тривалості жіночого циклу;
- пропущені менструації;
- збільшення або зменшення обсягу виділеної крові;
- наявність у виділеннях великих згустків (більше 25 мм в діаметрі);
- сильні болі внизу живота під час місячних.
Період менопаузи
Менопаузою називається клімактерична фаза, яка обчислюється ретроспективно — через рік після останніх місячних. До цього часу в жіночому організмі повністю припиняється вироблення статевих гормонів.
Настання менопаузи обумовлено наступними змінами, що відбуваються в роботі репродуктивної системи жінки і сприяють припинення менструацій:
- Зменшення кількості дозріваючих фолікулів, що спостерігається при гормональному дисбалансі, що приводить до зниження функціональної активності яєчників.
- Розлад чутливості до фолликулостимулирующим гормонів, вырабатывающимся в гіпофізі, сприяє гальмуванню діяльності парних статевих залоз. Особливості цього процесу передаються у спадок, проте раннє настання менопаузи може бути викликано гінекологічними або онкологічними патологіями.
- Недолік естрогенів у системному кровотоці, що виникає із-за зменшення числа дозріваючих фолікулів.
- Гормональні збої в роботі гіпофіза, в результаті яких в жіночому організмі знижується рівень естрогену і прогестерону.
При менопаузі розростання ендометрія в порожнині матки припиняється, і місячні більше не йдуть. Якщо після тривалої затримки менструації поновилися, це може бути ознакою розвитку патологічного процесу або незавершеної пременопаузи.
Під час менопаузи відсутність місячних супроводжується характерною симптоматикою:
- порушенням терморегуляції організму, що виражається в «припливи», коли у жінки раптово з’являється відчуття жару, підвищується потовиділення;
- нестабільністю нервової системи: частішають напади мігрені, запаморочення на фоні загальної слабкості;
- психоемоційним напруженням, характеризується спалахами гніву, депресії, зниженням сексуальної активності;
- періодичними нападами нестачі повітря;
- порушенням серцевого ритму, стрибками артеріального тиску;
- збоями в роботі травного тракту;
- сухістю слизових оболонок внутрішніх статевих органів;
- погіршенням стану нігтів і волосся;
- дегенерацією тканин піхви і сечовивідного каналу, що призводить до нетримання сечі і частих запальних процесів в органах сечостатевої системи;
- порушенням обміну речовин: підвищується рівень глюкози в крові суттєво збільшується маса тіла;
- остеопорозом, пов’язаних із зміною водно-сольового балансу і вимиванням кальцію з кісткових тканин.
Період постменопаузи
Постменопауза є заключним етапом клімаксу. Після завершення другої фази клімаксу відновити функцію яєчників неможливо, тому місячні в цей час повністю припиняються.
Для штучного відновлення менструального циклу необхідний прийом гормональних препаратів.
Менструація, яка прийшла після менопаузи, є приводом для звернення до лікаря. Місячні після клімаксу можуть початися тільки при прогресуванні наступних захворювань:
- экзоцервицит або ендоцервіцит;
- доброякісна пухлина матки (фіброміома);
- вульвовагініт, кольпіт;
- гіперплазія маточного ендометрію;
- атрофія слизової оболонки матки;
- злоякісні новоутворення.
