У дитинстві ризик зараження інфекційними захворюваннями досить великий, адже імунітет дитини ще не сформований і не може протистояти патогенним мікроорганізмам в повній мірі. Одне з небезпечних інфекційних захворювань – пієлонефрит. Запалення нирок у новонароджених і дітей раннього і старшого віку може призвести до небажаних наслідків, тому необхідно знати його ознаки і зуміти вчасно вжити заходів до усунення патології.
Що таке пієлонефрит та причини його виникнення у дітей?
Пієлонефрит у дітей – це інфекційне запалення в нирках. Інфекція потрапляє в чашково-мискову область нирок, вражає її канальці і м’які тканини навколо. Так як видільної орган має складну будову, виведення з роботи навіть невеликої ділянки призводить до збою в роботі всієї нирки.
У дітей до року частота захворювання не залежить від статі, до 2-3 років ймовірність ураження нирок у дівчаток вище. Це пов’язано з особливостями будови жіночого організму, проте ймовірність запалення нирок у хлопчика також існує.
Причини виникнення пієлонефриту можна розділити на 2 основні групи. До першої відноситься інфекція. Вона може потрапляти в організм висхідним, лімфогенним або гематогенним шляхом. В першому випадку бактерії потрапляють через сечовидільну систему — у дівчаток є уретра, через яку можуть легко пройти патогенні мікроорганізми, тому ризик зараження вище, ніж у представників протилежної статі. Основними збудниками такого запалення є кишкова паличка, стафілокок, ентерокок, патогенні гриби, клебсієла (рекомендуємо прочитати: що означає клебсієла окситока у грудничка в калі?).
В інших випадках інфекція поширюється по лімфатичних шляхах або через кров, рухаючись до внутрішніх органів. Пієлонефрит може стати ускладненням ангіни, отиту, тонзиліту або інших вірусних захворювань.
До другої групи відносяться патології нирок. Їх основна функція – фільтрація. Орган очищає організм від інфільтратів і токсинів, виводить їх з сечею, тому збій в його роботі призводить до затримки шкідливих продуктів метаболізму і отруєння організму. Саме неправильна будова нирок або сечовидільної системи вважається найбільш частою причиною пієлонефриту у дітей.
Види і симптоми пієлонефриту у дітей до року і старше
Небезпека захворювання полягає у можливому виникненні морфологічних змін выделительного органу, порушення його функціонування. У дітей імунітет ще не до кінця сформований, і боротися з вірусом йому складніше. Особливу увагу здоров’ю сечовидільної системи потрібно приділяти тим батькам, чиї діти страждають сечокам’яною хворобою, патологіями нирок, травмами спинного мозку, імунодефіцитом.
Гострий і хронічний
Класифікація пієлонефриту ґрунтується на поділі захворювання за видами функціонального порушення. Кожен з них має характерні ознаки, що відрізняються тяжкістю перебігу запального процесу. Гострий пієлонефрит у дітей має наступні симптоми:
- температура тіла вище 38, яка довго тримається;
- ознаки інтоксикації: нудота, блювання, апатія, блідий колір шкіри, відмова від їжі, темні кола під очима;
- зміна сечі за кольором, запахом або консистенції;
- тягнуть болі внизу живота, що віддають у поперек і стихають при зігріванні.
Пієлонефрит має широкий діапазон симптомів (іноді його можна сплутати з іншим захворюванням), тому для точної постановки діагнозу необхідний огляд лікаря і здача аналізів
Пієлонефрит у новонароджених виявляється наступними симптомами:
- блювота, часті зригування;
- температура до 40;
- судоми;
- відсутність апетиту, відмова від грудей;
- прояви зневоднення: рідкі сечовипускання, в’яла і суха шкіра;
- рідкий стілець;
- блідий колір шкіри, яка червоніє перед сечовипусканням;
- неспокійний стан, безпричинний плач.
На відміну від гострої форми, хронічний пієлонефрит у дітей не проходить швидко. Лікування займе кілька місяців, а згодом можуть спостерігатися рецидиви.
Симптоми хронічного захворювання будуть спостерігатися тільки в період загострень, але відрізнятися від ознак гострого запалення вони не будуть. При тривалому перебігу стану у хворої дитини можуть з’явитися:
- відставання в розумовому розвитку, зниження успішності;
- збудженість, дратівливість;
- зниження фізичної активності;
- швидка стомлюваність.
Первинний і вторинний
В залежності від природи захворювання виділяють первинний і вторинний пієлонефрит. У першому випадку мова йде про інфекції. Патогенні мікроорганізми потрапляють в сечовидільну систему, починається запальний процес. При вторинній формі захворювання причиною патології стають аномалії в будові нирок, їх канальців або порожнин — запалення викликає затримка сечі.
Діагностика захворювання
При появи гострих симптомів батькам необхідно негайно звернутися до лікаря. В першу чергу лікар направить дитину на загальний і біохімічний аналіз сечі, крові. Додатково робляться проби на бактеріальний посів, педіатра потрібно з’ясувати причину запалення.
У ході діагностики важливо враховувати кількість сечовипускання і позивів. Оцінити стан нирок допоможе ультразвукова діагностика. Використовуючи імпульсивну чи кольорову доплерографію, можна виявити морфологічні зміни нирок, сечокам’яну хворобу, аномалії мисок.
УЗД нирок у дитини
При наявності сумнівів у діагнозі фахівець може направити дитину на одне з додаткових досліджень:
- екскреторну урографію;
- уродинамічне дослідження;
- динамічну сцинтиграфію нирок;
- КТ або МРТ нирок.
Особливості лікування дітей різного віку
Принципи лікування пієлонефриту будуть залежати від його форми, але головне правило терапії – комплексність. Сюди входить лікування таблетками — використовуються антимікробні препарати, протизапальні засоби, уросептики для профілактики рецидиву. Терапія доповнюється спеціальною схемою живлення, встановленням режиму дня і народними засобами.
Антибіотики та інші препарати
Терапія пієлонефриту у дітей передбачає тривалий курс, тривалість якого буде залежати від віку дитини. Чим молодший пацієнт, тим довше потрібно приймати ліки — це пов’язано з недорозвиненістю сечовидільної системи. Медикаментозне лікування передбачає 2 етапи: протимікробну терапію і проти рецидивний курс.
На першому етапі зазвичай використовують антибіотики, серед них:
- Цефалоспорини останнього покоління. Призначаються дітям від 0 до 3 місяців, вводяться в організм з допомогою ін’єкцій або інгаляцій.
- Амоксицилін — пеніциліновий антибіотик широкого спектру дії. Може призначатися дітям грудного віку з 4 місяців.
- Фурамаг. Таблетки можна дітям старше 3 років, протимікробний засіб відрізняється тим, що не пригнічує імунну систему.
- Фосфоміцин. Розчин в ампулах має широкий спектр дії, у грудних дітей призначається у разі крайньої необхідності.
Щоб правильно призначити антибіотик, лікарю необхідно бачити результати аналізу на бакпосів. Це дозволить зрозуміти, яку інфекцію потрібно лікувати. Серед ефективних уросептиків виділяють: Фурагін, Палін, Невіграмон, Нитроксалин.
Спеціальна дієта
Дієта – невід’ємний атрибут швидкого одужання. Спеціальне меню спрямовано на посилення сечогінних функцій організму, тому в раціоні зменшується кількість солі, білків і вуглеводів. Строгість дієти залежить від стану малюка — при гострій формі захворювання пацієнту доведеться терпіти більше обмежень, ніж при хронічній.
При пієлонефриті дитина зобов’язаний щодня випивати велику кількість рідини
До головним принципам харчування відносяться:
