Плацентарний поліп після пологів або медаборта: симптоми і лікування, можливі ускладнення

Пологи не завжди проходять так, як хотілося б: і вагітність та народження дитини можуть призвести до травми статевих органів матері. Плацентарний поліп утворюється внаслідок розривів тканин матки при виношуванні плоду і пологах, доставляє жінці дискомфорт і викликає небезпечні захворювання. Що провокує появу поліпа, як відрізнити його від інших новоутворень, як від нього позбутися і чи можна попередити його виникнення?

Поняття плацентарного поліпа і причини його виникнення

Плацентарний поліп – доброякісне утворення з клітин слизової оболонки матки. Величина варіюється від декількох міліметрів до 1 дециметра. Як правило, має кругле тіло витягнуте підставу, яким кріпиться до стінки матки. Виникає у жінок, яким не повністю видалили плаценту або в яких були пошкоджені тканини матки.

Поліп шийки матки

Освіта на шві промежини – це рубець або грануляція, молода сполучна тканина, яка замінює пошкоджені клітини. Іноді його помилково називають поліпом. Бородавки і папіломи теж можуть бути помилково класифіковані як поліпи.

Новоутворення формується з фрагментів плаценти, які не були видалені після розродження. Залишки зростаються з ендометрієм, і утворюється поліп. Така ситуація може розвинутися як через халатність лікаря, так і з-за індивідуальних особливостей організму. Шанс надмірного розростання тканин вище в наступних випадках:

  • Жінка раніше робила медаборти.
  • У пацієнтки були викидні.
  • Додаткова часточка плаценти відірвалася від посліду і не була виявлена при обстеженні. Якщо її не зробити, часточка буде заважати м’язів матки скорочуватися, з-за чого можуть початися кровотечі.
  • Пологи були природними. При кесаревому розтині завжди вискоблюють порожнину матки, тому ймовірність того, що плацента буде видалена не повністю, нижче.
  • Жінка перенесла інфекційне захворювання статевих органів.

Увага! Інформація на порталі носить ознайомлювальний і інформаційний характер, пам'ятайте що самолікування краще замінити походом до лікаря і професійною консультацією. Не займайтеся самолікуванням і завжди звертайтеся до професійних лікарів.