Пузирний замет при вагітності – причини, симптоми часткового і повного видів: що це таке?

Рекомендації при наступних вагітностях

За статистикою майже у 90% жінок, які перенесли міхурово занесення, місячні відновлюються вже через 4-5 тижнів після лікування. Вагітність після пузирного заносу, що протікає без патологій, можлива майже у 70% жінок.

Лікарі рекомендують планувати зачаття не раніше, ніж через півроку після терапії, а якщо лікування проводилося із застосуванням хіміотерапії, має пройти приблизно 2 роки. При цьому жінці потрібно ретельно обстежуватися, привести в норму свій гормональний фон. Якщо виявляються захворювання, що передаються статевим шляхом, їх потрібно пролікувати ще до вагітності, щоб знизити ризик виникнення ознак повторного пузирного замету.

Прогноз і профілактика

У 20% пацієнток діагностований повний міхурово занесення перероджується в злоякісне утворення з появою метастазування. Вчасно виявлена патологія (до 4 тижнів) дає шанс вилікуватися без виникнення ускладнень. У 1% жінок, у яких в анамнезі є таке захворювання, є ризик повернути підступної недуги.

Як такої профілактики цього захворювання немає, оскільки невідомі достовірні причини його виникнення. Перед зачаттям дитини рекомендується виконати ряд заходів:

  • здати всі необхідні аналізи (на ЗПСШ, вірус герпесу, вірус папіломи людини, ВІЛ-інфекцію);
  • протягом 3-х місяців перед зачаттям пропити фолієву кислоту;
  • систематично відвідувати гінеколога;
  • не вживати алкоголь, наркотики, нікотин.

Якщо вагітність вже відбулася, важливо вчасно встати на облік до акушера-гінеколога і вчасно здавати всі необхідні аналізи і проходити обстеження. В такому випадку гінеколог скеровує вагітну на ультразвукове дослідження не в 12 тижнів, як зазвичай при вагітності, а дещо раніше. Також знадобиться зробити біохімічний аналіз крові і ХГЛ.

Якщо дотримуватися всіх рекомендацій акушера-гінеколога, жінка, в анамнезі якої є міхурово занесення, здатна народити здорового малюка. Для цього необхідно:

  • не пропускати планові прийоми спостерігає лікаря;
  • приймати вітаміни і мікроелементи, призначені лікарем;
  • правильно харчуватися, включаючи в раціон тільки корисну, багату вітамінами їжу;
  • вести здоровий спосіб життя.

Увага! Інформація на порталі носить ознайомлювальний і інформаційний характер, пам'ятайте що самолікування краще замінити походом до лікаря і професійною консультацією. Не займайтеся самолікуванням і завжди звертайтеся до професійних лікарів.