Батьки часто задаються питанням, чи треба щепити дитину, або краще відмовитися від вакцинації. Щеплення діють проти небезпечних хвороб, які в ряді випадків закінчуються інвалідністю. Вакцинація проводиться для вироблення імунітету до конкретного захворювання. Важливо правильно оцінити, наскільки великий ризик відмови від ін’єкції, і розуміти, що побічні реакції від вакцинації можуть принести менше шкоди, ніж наслідки самої хвороби.
До того ж, віддати малюка в дитячий дошкільний заклад без сертифіката про зроблені щеплення вельми проблематично. До моменту надходження в дитячий сад бажано зробити всі необхідні щеплення.
Для чого проводиться вакцинація, чи є вона обов’язковою?
Імунітет захищає організм від патологічних мікробів і вірусів, що надходять ззовні. Розрізняють вроджений і набутий (адаптивний) імунітет:
- Вроджений формується ще в зародковому стані і носить спадковий характер. Він відповідає за імунітет дитячого організму до конкретного виду вірусів.
- Адаптивний імунітет формується у міру розвитку дитини протягом життя. Імунна система пристосовується, адаптується до нових вірусів і захищає від них людини.
Імунна система розпізнає потрапив в організм вірус, і виробляються антитіла, які інтенсивно розмножуються і поглинають вірусну клітку, вбивають її. Після такої боротьби декілька антитіл зберігаються в організмі. Це «клітини пам’яті», які миттєво розмножуються і активізуються у разі повторного попадання вірусу в кров. Завдяки «клітини пам’яті» дитина не хворіє другий раз, у нього вже вироблений адаптивний імунітет. Вакцинація спрямована на формування у людини набутого імунітету.
Розрізняють живу (вводиться ослаблений вірус) і інактивовану (вводиться мертвий вірус-вакцини. Після обох процедур запускається механізм розвитку «клітин пам’яті», які в майбутньому захищають малюка від хвороби. При використанні інактивованих вакцин ускладнення виключені, оскільки дитині вводиться мертвий вірус. Після живих вакцин у малюка можливий розвиток легкої форми захворювання, яка дозволить у майбутньому уникнути важкого перебігу хвороби.
У радянський час дитяча вакцинація була обов’язковою, і питання вибору не стояло так гостро. Зараз щеплення малюкам робляться з письмової згоди батьків, і у них є право відмовитися від процедури. При цьому батьки беруть на відповідальність за ризики, пов’язані з ймовірністю інфікування малюка — адаптивний імунітет до вірусу у дитини буде відсутній.
Перелік щеплень для дітей різного віку
Існує календар щеплень, за яким проводять вакцинацію дітей (докладніше в статті: календар щеплень для дітей від 0 до 14 років). Однак суворе дотримання всіх термінів не завжди можливо. Після перенесеної дитиною застуди має пройти певний час, перш ніж педіатр дозволить зробити щеплення. У зв’язку з цим строки, зазначені в календарі, можуть варіюватися. Однак якщо за планом варто ревакцинація (повторне щеплення для закріплення набутого імунітету), то з термінами затягувати не варто.
При ревакцинації важливо чітко дотриматися час між щепленнями, інакше ці процедури можуть виявитися марними.
| Вік | Найменування щеплення | Порядковий номер вакцинації |
| 1 доба | Гепатит В | 1 |
| 3-7 день | БЦЖ (проти туберкульозу) | 1 |
| 1 місяць | Гепатит В | 2 |
| 3 місяці | АКДП (кашлюк, дифтерія, правець)/ поліомієліт/ пневмококова інфекція | 1/ 1/ 1 |
| 4 місяці | АКДП (кашлюк, дифтерія, правець)/ поліомієліт/ пневмококова інфекція/ гемофілія (дітям з групи ризику) | 2/ 2/ 2/ 1 |
| 6 місяців | АКДП (кашлюк, дифтерія, правець)/ поліомієліт/ гепатит В/ гемофілія (дітям з групи ризику) | 3/ 3/ 3/ 2 |
| 12 місяців | Кір, краснуха, паротит | 1 |
| 6 років | Кір, краснуха, паротит (докладніше в статті: графік щеплень від кору, краснухи і паротиту) | 2 |
| 7 років | Манту | 2 |
Особливе місце займає щорічна вакцинація від грипу, яку можна проводити дітям старше 6 місяців. У розпал епідемії ризик підхопити вірус дуже високий, особливо у дітей, які відвідують садочок та школу. Грип може давати ускладнення на внутрішні органи і опорно-рухову систему. Взагалі сезонна вакцинація проти грипу є добровільною, але вкрай бажаною. Зробити це щеплення треба заздалегідь. У розпал епідемії робити щеплення вже немає сенсу. Коли ж лікарі рекомендують робити протигриповою вакцинацію? Оптимально ввести вакцину за 3-4 тижні до початку епідемії.
Дітям, які відвідують дитячі сади і школи, рекомендується проводити щорічну вакцинацію проти грипу
Ще одне актуальне питання — чи можна робити щеплення дитині з незначними симптомами застуди? Ні, важливо прищеплювати тільки повністю зміцнілого малюка після ретельного огляду педіатром.
Типові реакції на щеплення
Після щеплення можуть виникнути певні реакції, які є допустимими: почервоніння і набрякання місця уколу, підвищення температури, головний біль, загальне нездужання, примхливість. Ці симптоми проходять протягом 2-х діб. Найбільш важкі побічні прояви відзначаються після вакцинації АКДП: температура може підніматися до 39ºС і триматися до 3 днів. Дитині треба давати жарознижуючі засоби (Нурофен, Калпол, свічки Цефекон) та забезпечити йому спокій.
Які препарати можна дати при почервонінні і свербінні? Найкраще допоможуть антигістамінні краплі Зіртек, Фенистил, Супрастин.
Аргументи «за» вакцинацію
Щеплення захищають дітей від багатьох хвороб, від яких немає профілактичних препаратів. Вакцинація – єдиний можливий спосіб запобігти зараження малюка кашлюк, правець, поліомієліт, туберкульоз.
На думку фахівців, щеплення не дає стовідсоткового захисту від захворювання, проте значно знижує ризик зараження. Щеплена дитина, якщо захворіє, перенесе захворювання набагато легше, без небезпечних ускладнень.
Деякі щеплення дають активний захист у перші роки після введення вакцини, а потім їх дія знижується. Наприклад, адаптивний імунітет проти кашлюку зникає по мірі росту дитини. Однак кашлюк небезпечно перехворіти саме до 4 років. У цьому віці хвороба загрожує малому розривом кровоносних судин і тяжкою пневмонією. Тільки зроблена за планом щеплення (в 3, 4 і 6 місяців) захистить дитину від страшної інфекції.
Аргументи на користь вакцинації:
- формування адаптивного (придбаного) імунітету проти збудників небезпечних і смертельних захворювань;
- масові вакцинації дозволяють придушувати спалаху вірусних інфекцій і не допускати розвитку епідемій кору, краснухи, паротиту, поліомієліту, туберкульозу, гепатиту В та багатьох інших хвороб, результатом яких може стати інвалідність дитини;
- непривитому дитині ставляться негласні «перешкоди» при надходженні в дитячий сад, поїздку в заміський табір — оформлення малюка в будь-яку установу, в тому числі і в школу, вимагає наявності сертифікату про щеплення і карти імунізації;
- щеплення дітям до року і старше роблять під контролем медичного персоналу, який несе за це відповідальність.
Також важливо ставити щеплення абсолютно здоровій людині. Після перенесених ГРВІ слід витримувати інтервал у 2 тижні та правильно підготувати малюка до введення вакцини. Проводити ревакцинацію (повторну імунізацію) необхідно в строго встановлені терміни. Ці прості правила дозволять досягти максимального ефекту при мінімумі побічних ефектів.
Перед проведенням вакцинації необхідно переконатися, що дитина повністю здорова
Аргументи «проти»
Багато батьків вважають, що новонароджених малюків прищеплювати не потрібно, тому що у них вже є вроджений імунітет, а хімічні вакцинні препарати його зруйнують. Проте дія профілактичних щеплень спрямоване на розвиток і зміцнення саме адаптивного імунітету, і вони ніяк не впливають на вроджений. Тому розуміючи принцип роботи імунної системи, можна сміливо спростувати цей аргумент.
Противники вакцинації посилаються на побічні ефекти і можливі ускладнення. У ряді випадків у новонароджених з’являється почервоніння і нагноєння в місці ін’єкції, алергічні реакції, лихоманка – це відповідна реакція організму на введені штами вірусів, яка є допустимою нормою. Серйозні ускладнення виникають вкрай рідко і обумовлені порушенням техніки виконання вакцинації, поганою якістю ліків, порушенням умов його зберігання.
Найбільшу небезпеку представляють ускладнення через індивідуальній непереносимості ліків. Спрогнозувати такі ускладнення практично неможливо.
Чому не можна робити профілактичні щеплення від серйозних захворювань? Батьки наводять безліч аргументів на користь відмови:
- ефективність вакцин повністю не доведена;
- у новонароджених не проводиться повне медичне обстеження;
- відповідна імунна реакція у новонародженого дуже слабка (особливо в перший тиждень, коли робляться 2 основні щеплення — БЦЖ і гепатит), тому вакцинація не дає потрібного ефекту і принесе тільки шкоду;
- захворювання легко переносяться в ранньому дитячому віці і не мають тяжких наслідків (краснуха, кір) – це думка батьків помилково;
- високий відсоток виникнення ускладнень після вакцинації, немає індивідуального підходу до кожного малюка;
- неналежне якість вакцин, невідомі виробники, безвідповідальний підхід медичного персоналу до зберігання препаратів.
Думка доктора Комаровського
Потрібно обов’язково робити щеплення своїм дітям? На це питання відомий доктор Комаровський відповідає дуже докладно. На його думку, після будь-якої вакцинації залишається невелика ймовірність захворіти. Однак результат захворювання не буде таким жалюгідним, і малюк перенесе хворобу в легкій формі. Головне — слідувати певним графіком, який можна скласти індивідуально з урахуванням особливостей організму дитини.
Відомий педіатр Е. О. Комаровський дотримується думки, що вакцинація — високоефективний спосіб уберегти дітей від небезпечних інфекційних хвороб
Щоб імунна система правильно відреагувала на щеплення і змогла виробити потрібну кількість антитіл, малюк повинен бути повністю здоровий. Які моменти потрібно врахувати батькам? Комаровський дає кілька корисних порад:
