Ступеня розвитку патології
Розрізняють чотири ступені розвитку плосковальгусного викривлення стоп:
Методи лікування
Для досягнення стійкого позитивного результату, слід приділити належну увагу лікуванню. Воно повинно бути комплексним і тривалим, після появи перших результатів ні в якому разі не можна припиняти лікувати малюка. Від прикладених зусиль і наполегливості батьків залежить нормальна хода і здоров’я дитини. Нижче розглянуті основні види виправлення вальгусной деформації нижніх кінцівок.
Медикаментозна терапія
Медичні препарати при Х-подібному викривленні нижніх кінцівок застосовують для зняття запалення і болю суглобів, однак неможливо позбутися хвороби за допомогою медикаментозної терапії. Зазвичай фахівець призначає внутрішньосуглобове введення ліків (Алфлутоп, Дипроспан та інші).
Ортопедичне лікування з застосуванням засобів і вибір взуття для дітей
За призначенням лікаря для лікування вальгусного викривлення стоп можливе застосування спеціальних ортопедичних пристосувань – різних фіксаторів, бандажів і шин. Обов’язкова умова для досягнення стійкого позитивного результату – носіння ортопедичного взуття.
На якісної дитячої ортопедичної взуття економити не можна
Вибираючи таку взуття, потрібно звернути увагу на наступні пункти:
- взуття повинна бути з натуральних дихаючих матеріалів;
- дитина повинна відчувати себе в ній комфортно, ніде не повинно тиснути або натирати;
- обов’язково наявність жорсткого, високого задника, щоб гомілковостопний суглоб і п’ята були зафіксовані в правильному положенні;
- наявність застібок, що регулюють взуття по ширині стопи;
- наявність невеликого, широкого каблука, в ідеалі — «каблук Томаса» (з внутрішньої сторони стопи він трохи довше, ніж з зовнішньої).
Лікувальна фізкультура та вправи для щоденного виконання в домашніх умовах
При регулярному виконанні вправ, занять ЛФК в комплексі з іншими методами, терапія надає хороший ефект і допоможе виправити завалювання стоп.
Вправи необхідно виконувати щодня, ось деякі з них:
- поперемінна ходьба на носочках і ходьба на п’ятках (спочатку з піднятими, потім підібраними пальцями ніг) протягом 5 хвилин;
- сидячи на підлозі з витягнутими ногами стискати і розтискати пальці ніг;
- можна запропонувати дитині спробувати підняти з підлоги різні дрібні предмети;
- ходіння по нерівній поверхні, наприклад, можна принести додому річкову гальку або придбати масажний килимок;
- ходіння на зовнішньому краї стопи;
- катання ногами дерев’яного валика або маленького кульки;
- обертання ступнями зліва направо і навпаки.
Масаж і фізіотерапія
Масаж виконується вдома, курсами по 2-3 тижні, потім перерва. Це допоможе зміцнити м’язи і зняти з них напруга, спеціальних навичок для цього не потрібно. Загальний час проведення масажу – 20-30 хвилин. Починати слід з загального масажу – дитина в положенні лежачи на животі, руки витягнуті вздовж тіла, голова повернута на бік. Рухи рук не повинні завдавати болю дитині:
- легко погладжувати долонями уздовж спини, поступово підсилюючи натискання;
- поплескувати спинку ребром долоні, несильно пощипати;
- перебирати складки шкіри за напрямком від попереку до плечей;
- закінчити масаж спини погладжуванням;
- погладжувати ноги від п’ят до сідниць і назад, легко пощипувати;
- розім’яти гомілки і стегнові м’язи;
- закінчити погладжуванням ніг.
Великий терапевтичний ефект при вальгусної стопи несуть масажні процедури
Після загального масажу, коли всі м’язи достатньо розслаблені, перейти до основної задачі – впливу на проблемну зону стоп. Необхідно зручно посадити малюка на диван або крісло, при необхідності підкласти під спину подушку. Мама або тато повинні виконувати рухи:
- розтирати ступні ребром долоні, поступово збільшуючи натискання;
- великим пальцем руки «малювати» цифру 7 на підошві;
- однією рукою притримувати ногу за п’яту, другий – розтирати гомілковостопний суглоб;
- легко потягнути за ногу пальці «на себе».
При необхідності лікар може призначити фізіотерапію, наприклад: магнітотерапію, голковколювання, електрофорез, парафінові обгортання. Це поліпшить обмін речовин в проблемній зоні і допоможе домогтися повного засвоєння лікарських засобів.
Хірургічне втручання
У виняткових випадках, коли комплексна терапія не дає результату, батькам пропонують вирішити проблему хірургічним шляхом. Сучасні методи, що застосовуються при операції, дозволяють обходитися без металевих конструкцій і носіння гіпсу. Лікар коригує напрям зв’язок і вирівнює кут розташування стоп. Після корекції слід відновний період і обов’язкове носіння ортопедичного взуття.
Зазвичай на другий день після проведення операції маленький пацієнт може самостійно вставати і ходити.