Шляхи передачі вірусу та джерела зараження
Основний шлях, яким здійснюється передача вірусних збудників — контакт із зараженим людиною або тим, хто здоровий, але є переносником вірусу. Людина, яка перехворіла ВЕБ, але вже абсолютно здоровий з клінічної точки зору, в період від 2 місяців до півтора років після повного одужання і зникнення симптомів все ще виділяє збудника інфекції.
Найбільше скупчення частинок знаходиться в людській слині, якою обмінюються люди, цілуючи один одного. Саме з цієї причини вірус Епштейна-Барр називають «хворобою поцілунків». Крім близького контакту з хворим або носієм існують і інші способи заразитися:
- в процесі переливання крові — парентеральний спосіб;
- при трансплантації;
- контактно-побутовий шлях, коли люди користуються однією посудом або предметами побуту та особистої гігієни — такий варіант малоймовірний, адже даний тип герпесвируса є нестійким і довго в навколишньому середовищі не живе;
- повітряно-крапельний шлях, який є найпоширенішим;
- при статевому акті, якщо збудник хвороби присутній на слизовій статевих органів.
Що стосується дітей, то вони можуть бути інфіковані не тільки при спілкуванні з дитиною, зараженим вірусом, займаючись з його іграшками, але і внутрішньоутробно через плаценту. Вірус може передатися дитині при пологах, коли він проходить через родові шляхи.
Таким чином, головним джерелом поширення вірусу Епштейна-Барр є інфікована людина. Особливу небезпеку являють ті люди, у яких захворювання протікає безсимптомно або у прихованій формі. Загроза заразитися від хворого ВЕБ стає реальною за пару днів до закінчення інкубаційного періоду.
