Збільшений жовчний міхур у дитини: причини, симптоми, діагностика і лікування

Жовчний міхур — незамінний орган травної системи. Він виробляє жовч, зберігає її й викидає в просвіт тонкого кишечника. Порушення його роботи призводить до збоїв у процесі травлення, що негативно впливає на весь організм.

Якщо у дитини збільшений жовчний міхур, слід негайно звернутися до лікаря, адже в ранньому віці подібна патологія може стати причиною появи серйозних проблем в майбутньому – істотних затримок росту і розвитку дитини. Для виявлення захворювання слід знати його первинні симптоми.

За якими симптомами можна зрозуміти, що у дитини збільшений жовчний міхур?

У кожного пацієнта патологія може проявлятися з певними особливостями. Першим симптомом, за яким можна встановити, що жовчний міхур збільшений, є біль у правому боці. Вона відчувається після вживання солодких напоїв або прийому гострої або жирної їжі. Біль носить постійний ниючий характер або проявляється нападами.

При нападах дитина воліє прилягти і піджати ніжки, але це не допомагає. При гострій формі захворювання у дітей піднімається температура тіла до 40°C, може початися свербіж, а м’язи в правому підребер’ї напружені.

Другорядними ознаками збільшення жовчного міхура є:

  • погіршення апетиту;
  • нудота;
  • гіркота у роті;
  • розлад стільця;
  • блювота з жовчю;
  • головні болі;
  • світлий кал;
  • сеча яскраво-жовтого відтінку.

Главным симптомом увеличенного желчного пузыря у ребенка является боль в правом боку Головним симптомом збільшеного жовчного міхура є біль у правому боці

Можливі причини виникнення патології

Якщо гастроентеролог діагностує, що жовчний міхур збільшений, починається пошук причин хвороби для призначення ефективного курсу лікування. Найчастіше патологія у дітей виникає внаслідок неправильного харчування. До збільшення жовчного міхура також призводять сильні фізичні навантаження, травми в області спини або живота.

Крім того, можливими причинами можуть бути:

  • інфекційні захворювання;
  • запальні процеси у жовчному міхурі або кишечнику;
  • прийом лікарських препаратів;
  • передозування препаратами, що містять вітамін D і кальцій;
  • вроджені аномалії жовчного міхура у дітей.

Патологія може проявитися і у немовляти. У цьому випадку мамі потрібно переглянути свій раціон, так як у малюка розвивається лактазна недостатність.

Діагностика

Збільшений чи жовчний міхур, лікар-гастроентеролог визначить при первинному огляді шляхом пальпації. Далі фахівцеві потрібно виявити характер захворювання і причини його появи. Для цього можуть бути призначені наступні методи дослідження:

  • УЗД черевної порожнини для визначення точних розмірів жовчного міхура;
  • дуоденальне зондування для вивчення біохімічного складу жовчі;
  • рентгенологічне дослідження для пошуку вроджених патологій;
  • аналіз крові;
  • комп’ютерна томографія (в окремих випадках).

Особливості лікування

Збільшений жовчний міхур лікується медикаментозно в поєднанні з суворою дієтою. Правильне харчування дозволить зняти болі ще до того моменту, як лікарські препарати почнуть діяти.

Важливо організувати дитині правильне харчування

Так, з раціону дитини доведеться виключити:

  • гостре;
  • жирне;
  • солоне;
  • копчене;
  • солодкі газовані напої;
  • кондитерські вироби з жирним кремом.

Медикаментозне лікування призначається для кожної дитини індивідуально в залежності від форми захворювання, його причин і особливостей організму. Найбільш поширеними засобами для зняття спазмів є Но-Шпа, Дротаверин, Папаверин. Для покращення відтоку жовчі приймають Сорбіт, Дигестал, Аллохол. В окремих випадках пацієнту додатково призначають спеціальні фізичні вправи, масаж, фізіотерапевтичні процедури.

При важких формах патології (виявлення пухлини або кісти) потрібне хірургічне втручання. Чим раніше батьки звернуться до лікаря, тим більше шансів перемогти хворобу консервативними методами.

Увага! Інформація на порталі носить ознайомлювальний і інформаційний характер, пам'ятайте що самолікування краще замінити походом до лікаря і професійною консультацією. Не займайтеся самолікуванням і завжди звертайтеся до професійних лікарів.