З появою дитини батьки здобувають нові знання, які стосуються не тільки виховання, але і здоров’я. Сучасні мами детально вивчають аналізи крові та їх нормальні показники. Головні з них — еритроцити, лейкоцити і тромбоцити. Крім цього існують різні види лейкоцитів, чий відсотковий рівень в крові входить до складу лейкоцитарної формули. Виявлення мононуклеарів у дитини батьки часто пов’язують з хворобою. Чи завжди це так, або їх присутність може бути нормальним явищем?
Багато батьки хвилюються, виявивши в аналізі крові дивні клітини — мононуклеари
Мононуклеари — що це?
Мононуклеарами називаються одноядерні кров’яні клітини. До них відносяться моноцити і лімфоцити. Ще одна назва таких клітин – агранулоціти. Воно отримано ними в результаті того, що всередині у мононуклеарів немає гранул.
Лімфоцити безпосередньо несуть відповідальність за імунні реакції, що протікають в організмі. Те, до якого типу відносяться дані клітини, що впливає на їх діяльність. Одні з них відповідають за знищення шкідливих речовин або збудників інфекції, інші – за вироблення антитіл.
Не останню роль в роботі імунітету грають моноцити, які ще відомі як мононуклеарні фагоцити. Вони перетворюються на макрофаги, таким чином поглинаючи бактерії і віруси і сигналізуючи лімфоцитів про те, що в організмі малюка з’явилися збудники інфекції або інші небажані речовини.
Виявлення одноядерних клітин в крові
Присутність в крові клітин, у яких у структурі всього одне ядро, видно за загальним аналізом крові. Відбувається це при розшифровці лейкоцитарної формули. У ній вказуються всі лейкоцити, які також входять моноцити і лімфоцити, з їх відсотковим вмістом в крові. Контроль рівня мононуклеарів враховується у наступних випадках:
Контроль рівня мононуклеарів необхідний у тому числі перед проведенням деяких вакцинацій
Для того щоб уникнути невірних даних, необхідно дотримувати всі правила коректного забору крові для загального аналізу, а саме:
- здача крові проводиться вранці;
- не дозволяється до здачі їсти, пити соки чи інші солодкі напої;
- бажано обмеження фізичних навантажень;
- вітається 20-хвилинний відпочинок перед тим як здавати кров на аналіз.
Розшифровкою аналізу повинен займатися виключно фахівець. Зробивши сукупну оцінку всіх показників, він зможе дати характеристику загальній картині. Встановлення самостійного діагнозу на підставі тільки одного параметра є неправомірним.
Нормальні показники мононуклеарів
Нижче в таблиці представлені вікові норми моноцитів у лейкограмі для дітей: (докладніше в статті: якою повинна бути норма моноцитів в крові у дітей?)
| Вік дитини | Нормальні показники моноцитів, % |
| Молодше 5 років | 4-10 |
| 5-15 років | 4-6 |
| Старше 15 років | 3-7 |
По відношенню до лімфоцитів картина їхнього процентного вмісту в крові виглядає інакше. Протягом перших днів життя у новонароджених кількість лімфоцитів становить 16-32% від усіх лейкоцитів, на п’ятий день після народження ці цифри зростають до 40-60% і залишаються такими протягом перших років життя. Рівень лімфоцитів у дітей до 5 років є найвищим, порівняно з усіма іншими лейкоцитами і становить 35-55%. З часом їх процентний вміст падає і до 10-річного віку становить 30-45% від всіх білих кров’яних тілець.
У дітей на першому місці серед лейкоцитів кількісно знаходяться лімфоцити
Атипові мононуклеари
Незмінені мононуклеари спостерігаються в крові діток навіть коли вони здорові. У разі деяких захворювань в ній з’являються змінені клітини, серед яких зустрічаються атипові мононуклеари. По-іншому ці змінені кров’яні клітини називають вироцитами. У відповідності з їх будовою і функціями вони відносяться до числа білих кров’яних клітин, що володіють певними схожими властивостями з звичайними одноядерними клітинами, а саме з моноцитами і лімфоцитами.
Відмінна риса ядер атипових мононуклеарів – поліморфізм і губчаста структура, а самі вони за формою бувають круглими або овальними. Розміри і склад цитоплазми впливають на поділ їх на моноцитоподобные і лимфоцитоподобные. Багато вчених вважають, що походження даних клітин бере свій початок від Т-лімфоцитів. Їх вироблення відбувається внаслідок різних факторів, одним з яких є проникнення в організм вірусів.
Визначити наявність в дитячому крові атипових мононуклеарів допомагає клінічний аналіз крові, у який входить лейкограмма. В досліджуваному об’ємі крові проводиться підрахунок даних клітин та їх порівняння з кількістю всіх лейкоцитів.
Після їх зміст приводять в процентному співвідношенні. Найчастіше при нормальних показниках атипові мононуклеари в крові не виявляються, однак наявність поодиноких вироцитов не відносять до патології, в результаті чого їх вміст у кількості 0-1% від всіх білих кров’яних клітин вважають нормальними показниками для дітей.
Причини підвищеного рівня мононуклеарів
Найпоширенішою причиною підвищеного рівня атипових мононуклеарів є вірусні захворювання — наприклад, вітрянка. Однак існує і ряд інших причин, з яких процентний вміст вироцитов зростає. Це відбувається через:
- пухлинних процесів;
- аутоімунних захворювань;
- патології крові;
- отруєнь;
- тривалого застосування певних ліків.
Підвищення кількості мононуклеарів може бути пов’язано з отруєнням
Зазвичай рівень таких клітин в лейкоцитарній формулі при аналізі крові не переходить за 10% від усіх лейкоцитів. В іншому разі перевищення цієї цифри служить підставою для встановлення такого діагнозу як інфекційний мононуклеоз. Інша назва захворювання – ВЕБ-інфекція, так як його викликає вірус Епштейн-Барр.
Така хвороба характерна для дітей після 1 року, при ній рівень атипових мононуклеарів завжди підвищується, іноді до 50% і навіть вище. Її інкубаційний період може досягати 2 місяців. Існує два варіанти зараження мононуклеозом:
- прямий контакт з хворим малюком;
- повітряно-крапельний шлях.
За рахунок ураження хворобою лімфоїдної тканини, для хворих дітей характерні запалені мигдалини, лімфовузли, печінка і селезінка. До перших симптомів мононуклеозу відносяться:
- висока температура;
- збільшені лімфатичні вузли;
- біль у горлі;
- закладений ніс.
Самі вироциты з’являються в крові лише через 2-3 тижні після зараження. Крім того вони продовжують циркулювати в крові ще 5-6 тижнів, після того як малюк стане здоровим.
Непрямим ознакою мононуклеозу є збільшені лімфовузли
Що робити при високому рівні мононуклеарів у крові?
У разі, коли в аналізі крові дитини високий рівень вмісту атипових мононуклеарів, необхідно звернутися до педіатра. Він проведе оцінку загального стану дитини, при цьому враховуючи недавні хвороби. Це необхідно, так як перенесена вірусна інфекція позначається на рівні вироцитов в крові. Після неї він може залишатися підвищеним протягом ще декількох тижнів.
Якщо у малюка підтвердиться діагноз ВЕБ-інфекція, його лікування зводиться до боротьби з наявними симптомами. Воно включає засоби, які знижують жар, виступають в якості антисептиків і надають загальнозміцнюючу дію. Якої-небудь специфічної терапії, що допомагає подолати вірус Епштейна-Барр, на сьогодні немає. Зазвичай для цієї хвороби характерна легка форма і діти повністю одужують. За рідкісним винятком цей вірус стає причиною:
- гепатиту;
- розриву селезінки;
- набряку гортані.
Якщо була вражена печінка, дитині потрібен певний дієтичне харчування, доповнена лікарськими препаратами, які мають гепатопротекторний і жовчогінний ефект. При наявності бактеріальної інфекції застосовують також антибіотики та пробіотики. Якщо хвороба протікає важко або її супроводжують серйозні ускладнення, ймовірно призначення гормональних засобів, проведення трахеостомії або штучної вентиляції легень, видалення селезінки.
