Одна з найпоширеніших скарг батьків при виклику лікаря – поява нападів блювоти, слабкості у дитини без видимих причин. Симптоматика схожа з ознаками отруєння, проте в лікарні ставлять діагноз «ацетонемічний синдром», що є несподіванкою для батьків. Не варто передчасно журитися — такий стан можна виправити і при правильній корекції швидко проходить. Чому ж у дітей розвивається ацетонемічний синдром?
Ацетонемічний синдром — комплекс симптомів, які свідчать про порушення обмінних процесів в організмі
Що таке ацетонемічний синдром?
Ацетонемічний синдром може розвинутися в будь-якому віці, але частіше такий стан зустрічається у дітей. Синдром характеризується розладом процесів метаболізму в організмі без супутніх аномалій розвитку.
Він проявляється при підвищенні рівня кетонових тіл у плазмі крові, якщо швидкість їх продукції перевищує швидкість розщеплення. Можливі причини:
- голодування, особливо тривале;
- інфекційні процеси в організмі;
- інтоксикація;
- розлади травлення через порушення харчування;
- нефропатія.
Коли організму бракує глюкози, що отримується з їжею, він починає виробляти її шляхом метаболічного розщеплення жирів. При розкладанні вуглеводів виходять глюкоза і вода, а при переробці жирів утворюються ще й побічні продукти, зокрема, кетонові тіла. Вони утворюються і при нормальному метаболізмі і використовуються в роботі нервових клітин, але при ацетонемическом синдромі їх в сотні разів більше норми.
Однією з причин розвитку ацетонемічного синдрому може виступати травне розлад
Основи формування синдрому:
- психоемоційні перевантаження, стрес;
- порушення діяльності головного мозку;
- переїдання;
- спадковість;
- збої в обміні речовин.
Супутні симптоми
Ацетонемічний синдром поділяють на первинний (ідіопатичний), який є самостійним захворюванням, та вторинний, що супроводжує різні патології. Диференціювати ці стани під силу тільки кваліфікованого фахівця за результатами огляду та даними лабораторних досліджень.
Ідіопатичний ацетонемічний синдром виявляється у дітей у віці від року до 12-13 років через нервово-артрической аномалії конституції.
Такі діти мають астенічний статура, надмірно емоційні, полохливі, неспокійно сплять. При цьому мовленнєві функції і пам’ять у них розвинені досить добре. Для цього стану характерні ацетонемические кризи (поняття «синдром» застосовується при систематичних проявах), при яких спостерігається:
- багаторазова блювота;
- слабкість, млявість;
- підвищення температури тіла;
- головні болі;
- нездоровий рум’янець на фоні блідості шкірних покривів;
- болі в області пупка;
- запах ацетону виходить від видихуваного дитиною повітря, а також від його блювотних мас і сечі.
У дівчаток цей синдром спостерігається приблизно в 1,5 рази частіше, ніж у хлопчиків. Причини кризів найчастіше криються в неправильному раціоні дитини. Подібні напади можуть спонтанно зникнути по досягненні дитиною віку 12-13 років.
Не забувайте, що високий рівень кетонових тіл може і не бути проявом ідіопатичного синдрому, а бути частиною симптоматики інших патологій, таких як: цукровий діабет, тиреотоксикоз та ін Тому якщо від дитини виходить запах ацетону, слід терміново звернутися до лікаря.
Діагностичні методи
Тест-смужки для визначення ацетону
Визначити ацетон у сечі можливе в домашніх умовах за допомогою спеціальних тест-смужок, які реалізуються в аптеці. У лабораторній діагностиці кількість ацетону ідентифікується «плюсами» — від 1 до 4. Якщо рівень кетонів невеликий і відповідає легкому приступу — це + чи ++. У такому випадку дитину можна лікувати вдома. Якщо ж плюсів більше 3-х — це свідчить про підвищення кетонів в 400 і більше разів. Тоді показана термінова госпіталізація, оскільки зростає ймовірність розвитку коматозного стану.
Критерії діагностики:
- повторюється інтенсивність і эпизодичность блювотних нападів;
- схожі наступні епізоди блювоти з попередніми по часу та інтенсивності, закінчуються вони раптово;
- чи існують між нападами періоди поліпшення самопочуття малюка, як довго вони тривають;
- лабораторні дослідження, які спростовують наявність патології ШКТ як джерела нападу;
- є додаткові симптоми у вигляді головного болю, болю в животі, загальної слабкості, світлобоязні.
Для того щоб почати лікування, необхідна додаткова консультації фахівців. Слід виключити «гострий живіт» (перитоніт, апендицит), нейрохірургічні захворювання, цукровий діабет і отруєння.
Особливості лікування ацетонемічного синдрому у дітей
У період кризу показані наступні напрямки лікування:
При лікуванні ацетонемічного синдрому необхідно дотримуватися дуже строгу дієту
Профілактика
Дитині, схильної до ацетонемическим кризам, показана дієта. Слід виключити жирну м’ясну їжу (особливо тушонку), бобові, шоколад, какао, горіхи і чіпси. Обмежити смажені страви, жири тваринного походження, цитрусові, помідори, макарони, бісквіти. У раціоні повинні переважати кисломолочні продукти, овочі, фрукти, нежирне м’ясо, морепродукти.
Необхідно захистити дитину від сильних переживань — як негативних, так і позитивних, небажано довге перебування на сонці і переохолодження. Такому маляті більшою мірою, ніж іншим дітям, необхідно чітке дотримання режиму, що допомагає відновити нервову систему.
Час, проведений біля телевізора або комп’ютера, що має бути мінімальним. Дитині необхідно більше часу проводити на свіжому повітрі, показані водні процедури, помірні фізичні навантаження. Самим напруженим для дітей, які страждають ацетонемическим синдромом, є 6-7-річний вік — до 13 років недугу, як правило, забувають. Раціональне харчування та дотримання режиму дня – запорука успіху в боротьбі з ацетонемическим синдромом.
