Герпес у немовляти до року і новонародженого: симптоми і лікування інфекції

Вірус герпесу відноситься до найбільш поширених збудників інфекційних захворювань. З ним стикається більшість людей у різному віці. Найбільшу небезпеку герпес представляє для малюків до року. Чому у новонароджених і грудних дітей виникає герпетична інфекція? Як лікують захворювання у немовлят?

Причини герпесу у немовлят та шляхи зараження

Вірус герпесу може перебувати у людському тілі на протязі всього життя і ніяк себе не проявляти. Однак при деяких умовах він активується. У новонароджених і грудних дітей імунна система не сформована повністю, тому вони чутливі до впливу різних інфекцій. До основних причин виникнення герпесу у немовлят відносять:

  • слабкий імунітет;
  • недотримання правил гігієни при догляді за малюком;
  • інфекційні захворювання у матері під час вагітності;
  • контакт з хворою людиною.

Герпес у новонароджених носить вроджений характер, дитина може заразитися інфекцією від оточуючих людей. Виділяють кілька основних шляхів зараження дітей до року:

  • Плацентарний. Дитина уражається вірусом, перебуваючи в утробі матері. Інфекція здатна долати плацентарний бар’єр і проникати у внутрішньоутробні води.
  • При проходженні через родові шляхи. Найчастіше малюка вражає вірус, який знаходиться на геніталіях матері.
  • Материнське молоко. Інфекція (наприклад, при герпес на губах) здатна проникати в організм дитини при годуванні (рекомендуємо прочитати: як виглядає герпес на губах у дітей та фото).
  • Проникнення вірусу повітряно-крапельним шляхом.
  • Прямий контакт. Родичі можуть передати інфекцію дитині при поцілунках, під час використання загальних предметів побуту.
  • Трансплантація органів або переливання крові від хворого донора.
  • Вірус герпесу легко передається через прямий контакт

    Різновиди і симптоми патології у дітей до року

    Існує багато різновидів вірусу. Діти найчастіше уражаються 6 видом герпесу. Від моменту зараження до прояву перших симптомів патології може пройти від 2 днів до 3-х тижнів. Типи герпесу, яким піддаються діти:

  • Вірус простого герпесу. Зазвичай проявляється висипом на слизових і губах.
  • Генітальний герпес. Висип локалізується на геніталіях.
  • Третій тип, який викликає вітряну віспу та оперізувальний лишай у дітей. Може з’явитися у немовляти тільки в тому випадку, якщо його мама не хворіла вітрянкою, або він знаходиться на штучному вигодовуванні після 6 місяців.
  • Вірус Епштейна-Барр може призвести до вірусного мононуклеозу. Новонароджені рідко хворіють даним видом інфекції, оскільки їх захищають імунні клітини матері.
  • Цитомегаловірус. Небезпечний для плоду під час вагітності. Може викликати викидень або призвести до розвитку важких патологій у малюка.
  • Розеола. Герпесу 6-го типу призводить до утворення на шкірі дитини рожевого висипу. У немовлят захворювання супроводиться рядом тяжких симптомів.
  • Сыпь при розеоле возникает на 3-4 день после высокой температуры и говорит о конце болезни Висип при розеоле

    Новонароджені і немовлята найчастіше піддаються вірусу простого герпесу. Лабіальний герпес проявляється у малюків при зараженні першим типом інфекції, генітальний – першим і другим.

    Вроджений і набутий вірус у немовлят може приймати наступні форми:

    • локалізований;
    • генералізований;
    • ускладнений ураженням центральної нервової системи.

    До симптомів локалізованого герпесу відносять:

    • Висипання на слизових оболонках. У дитини в роті і носі можна помітити невеликі пухирці, наповнені рідиною.
    • Висип, яка поширилась по всьому тілу. Пухирі з гноєм можуть з’являтися на обличчі, руках, ногах, стегнах, геніталіях малюка.
    • Кон’юнктивіт.
    • Підвищення температури тіла;
    • Малюк стає неспокійним, оскільки висипання доставляють йому дискомфорт сильним свербінням.

    При генералізованій формі у немовляти може бути висипка, але виявляються наступні симптоми:

    • сильний жар;
    • часті зригування;
    • задишка;
    • дитина стає млявим і примхливим;
    • шкіра бере синюшний відтінок;
    • порушується робота печінки і нирок;
    • жовтяниця.

    Поразка ЦНС призводить до того, що дитина відмовляється від їжі, температура тіла досягає 39-40 градусів, з’являються судоми. Дана форма захворювання дуже небезпечна, оскільки може призвести до летального результату.

    Генералізована форма герпесу діагностується тільки за допомогою лабораторних аналізів, оскільки головного симптому захворювання — висипань — може і не бути

    Діагностика герпетичної інфекції

    Перед постановкою діагнозу лікар уважно оглядає дитину на наявність характерних висипань. Герпес проявляється червоним висипом на шкірі, яка швидко приймає вигляд пухирців з рідиною, що поступово мутнішає. Для визначення виду вірусу або діагностики без видимих висипань призначають наступні дослідження:

    • загальний і біохімічний аналіз крові;
    • дослідження крові на визначення типу герпесу (імунологічний тест, ПЛР, ІФА);
    • проби рідини з висипань;
    • мазки зі слизових;
    • зіскрібки із уражених тканин;
    • аналіз спинномозкової рідини (при генералізованої інфекції);
    • виявлення ступеня ураження внутрішніх органів за допомогою УЗД, КТ, МРТ.

    Особливості лікування у дітей до року

    При появі перших ознак інфекції у малюка необхідно звернутися до фахівця. При легкій формі захворювання лікування може проходити вдома.

    Однак при важкому перебігу хвороби малюка госпіталізують. Інфекція носить серйозний характер — вона істотно знижує імунітет дитини. Займатися самолікуванням вкрай небезпечно.

    Медикаментозна терапія

    Консервативна терапія герпесу спрямована на усунення вогнища інфекції, зниження неприємних відчуттів, прискорення загоєння виразок і зменшення інтенсивності супутніх симптомів. Схема лікування визначається залежно від тяжкості захворювання. Тривалість терапії досягає 10-30 днів. У таблиці описані основні препарати, які використовуються при лікуванні дітей.

    Препарат Форма випуску Дія Правила застосування і дозування
    Ацикловір розчин для ін’єкцій противірусна 5 мг на 1 кг ваги внутрішньовенно 3 рази на добу кожні 8 годин
    мазь наносити на уражені ділянки 5 разів на день
    Зовіракс мазати місця ураження 4 рази в добу
    Парацетамол сироп жарознижуючий в залежності від маси тіла — до 4-х разів на день
    Ібупрофен
    Пентоксил таблетки імуномодулюючі добова доза – 15 мг
    Лізоцим порошок для приготування суспензії антибактеріальне, імуностимулюючу використовують як розчин для аплікацій
    Віферон свічки підвищення опірності організму вірусу 1 супозиторій 2 рази на добу
    Супрастин краплі антигістамінну, знижує свербіж індивідуально
    Іммунал коригування імунітету індивідуально
    Інтерферон свічки противірусну, імуностимулюючу по 1 шт. 2 рази на день
    Фукорцин, зеленка розчин антисептичну, підсушують ранки мазати поверхню поряд з розкриттям бульбашкою
    Актовегін розчин для ін’єкцій поліпшення мозкового кровообігу індивідуально

    viferon-maz-ot-papillom3

    Лікувати малюка необхідно комплексно. Застосування противірусних та імуномодулюючих препаратів допомагає побороти інфекцію. Антигістамінні ліки і мазі знижують свербіж, жарознижуючі засоби полегшують загальний стан малюка. При важких формах інфекції застосовують імуноглобуліни.

    Народні засоби

    Народні засоби не можуть надати істотного впливу на вірус герпесу. Їх застосування знижує неприємні відчуття і прискорює відновлення організму. Використовувати народні методи лікування слід з обережністю, оскільки деякі речовини можуть викликати у малюка алергію. При лікуванні герпесу використовують наступні рецепти народної медицини:

    • Примочки з соку чистотілу. Свіжезрізані чисті стебла рослини прикладають місцем зрізу до уражених ділянок шкіри на 3 хвилини 2 рази на день
    • Компреси з картоплі. Невелику картоплину очищають і натирають на дрібній тертці. Кашку загортають у марлю і прикладають до місця ураження.
    • Мазь з меду і гірчиці. 1 ст. л. меду змішують з 1 ч. л. гірчиці, змащують уражені ділянки.
    • Наносять на висипання обліпихова масло.
    • При появі перших ознак герпесу – нанесення зубної пасти на червоні цятки.
    • Компреси з настою календули. 1 ч. л. квіток заливають 100 мл окропу, настоюють 1 годину. Змочують ватний тампон, прикладають до ранки і язвочкам.

    На початковій стадії захворювання можна застосовувати зубну пасту, яка буде підсушувати висипання, перешкоджаючи їх подальшому поширенню

    Можливі ускладнення

    Вроджений герпес новонародженого небезпечний тим, що він здатний приймати латентну форму і до певного моменту не проявлятися. У немовлят найчастіше вірус виникає в перший місяць життя внаслідок внутрішньоутробного зараження або після 6 місяців. Інфекція у дітей до року часто протікає з ускладненнями.

    Слабкий імунітет дитини не здатний чинити опір, тому навіть своєчасне лікування не завжди рятує від наслідків. Можливі ускладнення:

    • ураження нирок, печінки, серця;
    • захворювання ШКТ;
    • стоматити;
    • інфікування очних оболонок;
    • погіршення слуху та зору;
    • енцефаліт;
    • менінгіт;
    • параліч;
    • герпетична пневмонія;
    • ревматоїдний артрит;
    • поразка судин, утворення тромбів;
    • ангіна;
    • гепатит;
    • ДЦП;
    • порушення функцій кровотворення.

    У грудних дітей герпес часто протікає з ускладненнями, тому лікування повинне проходити тільки під наглядом лікаря

    Профілактичні заходи

    Вірус герпесу швидко передається дитині від хворої людини. У зв’язку з цим для запобігання захворювання дитини необхідно дотримуватися необхідні заходи профілактики:

    • лікування статевих інфекцій батьків на етапі планування вагітності;
    • у разі інфікування майбутньої матері — терапія в 3 триместрі вагітності;
    • кесарів розтин при генітальному герпесі у породіллі;
    • дотримання правил особистої гігієни та гігієни дитини;
    • ізолювання малюка від хворих;
    • підтримання чистоти в дитячій кімнаті і щоденне провітрювання приміщення;
    • грудне годування не менше року;
    • звернення до фахівця при перших ознаках герпесу.

    Увага! Інформація на порталі носить ознайомлювальний і інформаційний характер, пам'ятайте що самолікування краще замінити походом до лікаря і професійною консультацією. Не займайтеся самолікуванням і завжди звертайтеся до професійних лікарів.