Синусова тахікардія у дитини: причини і симптоми патології серця, лікування і наслідки

Тахікардія у дітей виникає досить часто, для батьків важливо вчасно показати малюка фахівця і знати, як купірувати напад аритмії. Зрозуміти, що дитину турбує прискорене серцебиття, непросто. Буває, що навіть підліток не може точно визначити, що його турбує. Що вже говорити про маленьких дітей? Завдання батьків — уважно стежити за станом здоров’я своїх дітей і при будь-яких підозрах на аритмію повідомляти про них дільничного педіатра.

Синусова тахікардія — серйозний привід відвідати досвідченого кардіолога

Що таке синусова тахікардія, і з яких причин вона виникає?

Тахікардією називається серцебиття, прискорене більш ніж на 20 ударів у хвилину у порівнянні з нормативним показником. Вважається, що це порушення виникає тільки в дорослому віці. Однак діти молодшого віку (у тому числі новонароджені) і підлітки страждають їм не рідше.

Норми частоти серцевого ритму залежать від віку:

Вік Норма, ударів в хвилину Межі норми, ударів в хвилину
Новонароджені 140 110-170
1-12 місяців 132 102-162
1-2 роки 124 94-154
2-4 роки 115 90-140
4-6 років 106 86-126
6-8 років 98 78-118
8-10 років 88 68-108
10-14 років 80 60-100

З яких причин виникає почастішання пульсу? Існує 2 види тахікардії: синусова та пароксизмальна. Синусова тахікардія у дітей ділиться на:

  • Фізіологічну. Вона виникає при стресі, зміні положення тіла, тривозі, після прийому їжі і пиття, при нестачі кисню. У підлітковому віці почастішання пульсу виникає з причини перехідного віку, коли відбувається активний ріст організму. Великі навантаження в школі, недосипання і гормональні зміни викликають прискорення серцевого ритму.
  • Патологічну. Причинами її виникнення є: гіпертермія, інтоксикація організму, гіпоглікемія, анемія, розлади ендокринної системи.
  • Кардіальну. Вона з’являється при органічному ураженні серця і зберігається навіть у стані спокою, незалежно від зовнішніх умов. Це порушення характерно для міокардиту, ендокардиту, перикардиту, ІХС, інфаркту міокарда та інших захворювань.

Пароксизмальна тахікардія властива дітям молодшого шкільного віку і часто діагностується у віці 7 років. Їй властива раптова поява і зникнення. Виникає пароксизмальна тахікардія при синдромі Вольфа-Паркінсона-Уайта, вегетосудинної дистонії, неврозах, органічних ураженнях серця.

У новонароджених і немовлят

У новонародженої дитини напад синусної тахікардії викликає будь-який подразник. Малюк ще не адаптувався до нового середовища — його може потривожити огляд лікаря, сповивання, годування або підвищене газоутворення. Збільшення частоти пульсу у немовляти вважається нормою і не дає особливих приводів для занепокоєння. Коли прискорене серцебиття з’являється у новонародженого без явних причин, це може свідчити про порушення роботи серця.

Як зрозуміти, що грудного дитини 1 року життя мучить синусова тахікардія:

  • частішає дихання;
  • малюк плаче і турбується або, навпаки, стає млявим, сонливим;
  • відмова від грудей або пляшечки.

У дошкільнят

Якщо тахікардія періодично з’являється до 3-5 років, це вважається варіантом норми. У дітей в цьому віці причиною аритмії, як правило, є прискорений метаболізм або нестача кисню.

Постановка діагнозу у маленьких дітей викликає труднощі — вони ще не можуть описати симптоми. Щоб напади тахікардії не повторювалися, можна спробувати обмежити всі можливі фактори: активні галасливі ігри, стресові ситуації тощо Потрібно більше бувати на свіжому повітрі, дотримуватися дієти.

У дітей старше 7 років

Коли тахікардія не проходить до 10 років і старше – це серйозний привід звернутися за консультацією до кардіолога. В 9-11 років дітям властиво поява аритмії при фізичних навантаженнях, наприклад, на уроках фізкультури. Дівчатка схильні їй в більшій мірі, при цьому спостерігається помірне порушення ритму.

В 14-16 років відбувається швидке зростання міокарда, що призводить до його гіпертрофії. На цьому тлі виникає почастішання пульсу. По мірі дорослішання підлітка судини адаптуються до нових умов, і прискорений пульс проходить. Порушення роботи серця в цьому віці може спровокувати неправильний спосіб життя, раннє куріння і вживання алкоголю.

Різновиди і симптоми патології серця

Симптоми патології класифікують за причинами, які її викликають. Одні ознаки будуть характерні для фізіологічної, природної тахікардії. Інші – для патологічних змін роботи міокарда. Орієнтуючись на клінічну картину захворювання і результати ЕКГ, лікар зможе заздалегідь визначити причину недуги та надати першу медичну допомогу вчасно нападу.

sinusovayataxikardiyaurebenkalegkayaumer_CDDD656C

Легка, помірна і виражена

Лікарі виділяють 3 види тахікардії:

  • Легка — серцевий ритм на 20% вище норми. Вона діагностується найчастіше і не несе небезпеки для дитячого організму. При дотриманні рекомендацій лікаря розлад швидко проходить.
  • Помірна — скорочення стають частіше на 20-40%. Також добре піддається терапії, іноді людина навіть не помічає, що у нього аритмія.
  • Виражена — при збільшенні частоти биття серця більш ніж на 50%. Такий стан вимагає екстреної медичної допомоги.

Адекватна і неадекватна

Адекватна (фізіологічна) тахікардія виникає при природних станах:

  • інфекційних захворюваннях;
  • фізичному навантаженні;
  • стресах, страху, емоційному напруженні.

У цьому випадку прискорене серцебиття проходить після того, як усувається його джерело. Зазвичай для цього потрібно трохи часу.

Буває, що причина аритмії лежить в області патологічних процесів в організмі — це неадекватна тахікардія. Вона не проходить в стані спокою, не залежить ні від яких зовнішніх факторів і прийому медикаментів.

Невластиві дитині лабільність настрою, постійна втома і млявість можуть бути причинами тахікардії

Ознаки тахікардії різні для різних типів порушення. Синусова тахікардія, фізіологічна і патологічна, характеризується наступними симптомами:

  • прискорене серцебиття;
  • різка слабкість;
  • відчуття тяжкості за грудиною;
  • порушення сну;
  • мінливість настрою, примхливість;
  • млявість, сонливість, стомлюваність;
  • збліднення шкіри;
  • надмірна пітливість;
  • запаморочення;
  • зниження тиску;
  • нудота;
  • відчуття нестачі повітря, задишка;
  • напади стенокардії;
  • судомний синдром при ураженні судин;
  • відчуття холоду в руках і ногах;
  • різна частота пульсу на сонній і променевої артерії;
  • збільшення шийних вен.

Діагностичні методи

ЕКГ серця дозволяє якісно відстежити порушення ритму серця

Для постановки точного діагнозу лікар призначає наступні види обстежень:

  • Загальний аналіз крові та дослідження на гормони щитовидної залози для виявлення анемії, лейкемії, ендокринних порушень.
  • Аналіз сечі. В ній можуть бути присутніми продукти розпаду адреналіну.
  • ЕКГ допоможе виявити, де знаходиться осередок ураження. Якщо після гарного результату ЕКГ у дитини продовжують з’являтися напади тахікардії, вони частішають, стають сильнішими, проводиться дослідження за Холтером.
  • Ехо-КГ. Це УЗД серця, з його допомогою можна побачити патологічні зміни в серці.
  • Холтеровське дослідження — добовий моніторинг ЕКГ у звичайних умовах життя дитини.
  • Електрофізіологічне дослідження (ЕФД). Виявляє навіть самі невеликі зміни серцевого ритму.

Якщо причина не пов’язана з серцево-судинною системою, будуть призначені консультації вузьких фахівців. Підліткам слід пройти обстеження у ендокринолога.

Перша допомога дитині

Раптова поява нападу тахікардії у дитини вимагає негайних дій з боку дорослих:

  • забезпечити доступ свіжого повітря (відчинити вікно, винести хворого на вулицю;
  • покласти на чоло прохолодне мокре рушник;
  • викликати швидку допомогу.

При нападі тахікардії необхідно вкласти дитину на ліжко, прикласти до лоба мокре рушник і викликати швидку допомогу

Подальші дії будуть залежати від розташування вогнища тахікардії і віку дитини. Лікар визначить, чи потрібно давати які-небудь лікарські засоби або достатньо провести спеціальні вправи для купірування нападу.

Увага! Інформація на порталі носить ознайомлювальний і інформаційний характер, пам'ятайте що самолікування краще замінити походом до лікаря і професійною консультацією. Не займайтеся самолікуванням і завжди звертайтеся до професійних лікарів.