Почувши страшний діагноз «остеомієліт», батьки лякаються, адже це захворювання вражає кісткову тканину дитини досить часто стає причиною інвалідності. Однак при правильному і своєчасному лікуванні з ним можна впоратися, а знаючи заздалегідь про заходи профілактики — і зовсім ніколи в житті не зіткнутися з цією патологією.
Що таке остеомієліт, і з яких причин він виникає?
Остеомієліт — гнійне ураження кісткового мозку, спричинене інфекцією. Поступово в процес втягуються кістки і навколишні м’які тканини, що при відсутності лікування закінчується некрозом.
У групу ризику входять новонароджені і діти дошкільного віку, що пояснюється особливостями їх кровопостачання кісток. Бактерії потрапляють в організм через шкіру, пуповину або слизові оболонки, а по кровоносних судинах, активно постачають зростаючий скелет, проникають у кістковий мозок, компактне речовина і окістя. Частіше уражаються гомілки, плечові і стегнові кістки щелепи і щелепні суглоби, хребці.
Збудники захворювання у дітей — золотистий стафілокок, пневмо – і стрептококи. Іноді вони діють спільно з протея, кишкової і синьогнійної паличкою. Хвороба може бути і результатом травмування. Не обрізана в гострій стадії, вона стає хронічною — гнійні ділянки розростаються, провокуючи деформацію і недорозвинення скелета.
Різновиди і симптоми остеомієліту у дітей
За місцем ураження остеомієліт у дітей ділиться на:
- епіфізарний — вражені кінцеві частини кісток;
- метаэпифизарный — запалення локалізується в центральних ділянках;
- діафізарний — гнійний вогнище прилягає до костномозговому каналу.
За етіологією розрізняють гематогенний і негематогенный остеомієліт. У першому випадку інфекція з вже наявного в організмі патологічного вогнища потрапляє у кістку і кістковий мозок з кров’ю. У другому — зараження відбувається внаслідок травмування (кульових поранень, важких переломів тощо). Окремі різновиди негематогенного остеомієліту:
- одонтогенний — поразка щелепних кісток з дуже швидким дифузним поширенням інфекції, що провокує деформацію особи;
- контактний — бактерії потрапляють у кістку з навколишніх м’яких тканин.
Початок захворювання може протікати без виражених симптомів і чіткої локалізації болю — це первинно-хронічна форма. У гематогенного остеомієліту початок гострий.
Ознаки остеомієліту
По тяжкості симптомів розрізняють наступні форми гострого остеомієліту:
При неправильному або несвоєчасному лікуванні гостра форма гематогенного остеомієліту переходить у вторинно-хронічний. Стан дитини тимчасово поліпшується, потім періоди ремісії чергуються із загостреннями патології.
Діагностика
Симптоми остеомієліту у дітей схожі з симптоматикою інших захворювань. Після огляду та збору анамнезу проводиться ряд діагностичних заходів.
Діагностичне захід | Мета діагностики | Показники, що свідчать про наявність остеомієліту |
Клінічний аналіз крові | Визначення наявності бактеріального запалення | Підвищений рівень лейкоцитів в крові, зміна лейкоцитарної формули |
Посів крові, суглобової рідини або гною з кістки | Виявлення збудника захворювання для подальшого призначення антибіотиків | Виявлення в будь-який з рідин бактерій-збудників |
Рентгенографія | Виявлення патологічного процесу і визначення ступеня руйнування кістки | Остеолітичні вогнища |
Комп’ютерна томографія | Виявлення ускладнень (при їх наявності) | Аномалії кісток і м’яких тканин |
Магнітно-резонансна томографія | Уточнення локалізації гною і некротичних ділянок в кістках і кістковому мозку | Темні ділянки на томограмі |
Радіонуклідна сцинтиграфія | Виявлення вогнищ гнійного запалення | Наявність на сцинтиграммі областей підвищеного скупчення Тз |
УЗД | Виявлення ознак остеомієліту на ранніх стадіях, визначення м’язового ураження | Набряки і зміни в м’язах і м’яких тканинах |
Інфрачервоне сканування | Виявлення прихованих вогнищ ураження | Наявність ділянок з підвищеною температурою |
Гострий посттравматичний остеомієліт рентгенівського знімку
На початковій стадії захворювання ефективними методами апаратної діагностики є МРТ та УЗД. Рентгенографія стає інформативною лише на 7-14 день.
Особливості лікування дітей різного віку
Обов’язкові такі терапевтичні заходи:
При комплексному відновному підході до захворювання дуже ефективні спеціальні масажні процедури
Можливі ускладнення
Остеомієліт загрожує такими ускладненнями, як:
- дефекти і недорозвинення уражених кісток;
- погіршення постави;
- порушення функціонування уражених суглобів (видно при жуванні, ходьбі, інших рухах);
- нездатність ходити (при остеомієліті кісток ніг);
- менінгіт як наслідок рецидивуючого остеомієліту верхньої щелепи;
- артрит кінцівок і порушення роботи суглобів;
- поразка всієї опорно-рухової системи, утворення гнійних вогнищ у внутрішніх органах (якщо хвороба набула вторинно-хронічний характер).
Пізніше виявлення і недостатньо якісне лікування можуть призвести до досить обтяжливих наслідків
Профілактичні заходи
Щоб не допустити розвитку остеомієліту у дітей, батькам необхідно ретельно слідкувати за станом їх здоров’я:
- забезпечити правильний режим дня;
- водити на регулярні медогляди;
- своєчасно лікувати інфекційні захворювання;
- не допускати травмування;
- при ударах і ранах на шкірі проводити дезінфекцію уражених ділянок;
- стежити за гігієною порожнини рота дитини.