Прищеплюючи своєї дитини АКДП, ви захищаєте його від таких хвороб, як дифтерія, коклюш і правець. Багато батьки відмовляються щеплювати своїх дітей, грунтуючись на інформації про можливі тяжкі наслідки щеплень. Так страшна насправді вакцинація? Хто більше ризикує своїм здоров’ям — щеплена дитина або той, чиї батьки відмовились від вакцинації?
Навіщо дітям проводять вакцинацію і ревакцинацію АКДС?
АКДП — адсорбована вакцина проти 3-х найнебезпечніших дитячих інфекційних захворювань: кашлюку, дифтерії та правця. Вакцинація АКДС використовується медиками всього світу, щоб убезпечити дітей від важких наслідків цих патологій. Саме ці інфекції займають перші місця серед поширених причин дитячої смертності.
Вакцинація АКДС — це введення в організм дитини убитих чи ослаблених клітин збудника дифтерії та анатоксинів кашлюку та правця. Після попадання в кров ці чужорідні агенти створюють видимість хвороби в легкій формі, а організм дитини починає з ними боротися. Відбувається формування стійких захисних сил. Для того щоб підтримувати імунітет до конкретного захворювання на необхідному рівні, періодично проводять ревакцинацію — повторне введення полегшеної вакцини.
Багато батьки задають собі питання, який імунітет міцніше — штучний або природний (якщо дитина перехворіє на цю хворобу). Насправді відповідь очевидна, адже курс щеплень АКДС захистить організм дитини від хвороб, 6-12 років. Тоді як перенесені дифтерія і правець, по-перше, вкрай небезпечні для життя, а по-друге, організм самостійно не виробляє до них імунітет. Перехворіла на кашлюк дитина отримує захист на той же термін, що і при вакцинації. Навіщо ж ризикувати здоров’ям?
Які препарати використовують для імунізації в Росії:
- АКДП. Вітчизняне засіб у вигляді суспензії для внутрішньом’язових ін’єкцій. Не реалізується в аптеках, але є в наявності в поліклініках.
- Інфанрикс (рекомендуємо прочитати: у чому відмінність вакцини Інфанрикс Гекса від Інфанрікс?). Бельгійський препарат випускається в ампулах об’ємом 0,5 мл
- Пентаксим (див. також: коли потрібно ревакцинація Пентаксимом?). Французька вакцина, реалізується у вигляді шприца з суспензією. До препарату додатково додається гемофильный компонент з правцевим анатоксином.
- АДС. Рекомендований для вакцинації у віці старше 4-х років. У ньому немає коклюшевого компонента. Він і не потрібен — при своєчасній вакцинації АКДП імунітет до коклюшу уже придбано.
- АДП-М Вакцина, формує стійкий імунітет до столбняку і дифтерії у дітей старше 6 років.
Також застосовують засоби, які захищають дитину від 4 і більше інфекцій. Серед них: Інфанрікс ІПВ (захист від правця, кашлюку, дифтерії і поліомієліту), Інфанрікс Гекса (захист від тих інфекцій, а також від гепатиту В, поліомієліту та гемофільної інфекції). Всі щеплення бажано зробити одним і тим же препаратом, але при індивідуальній реакції на склад вакцини лікар запропонує інший варіант.
Календар вакцинації і ревакцинації АКДП
Якщо дитина народилася недоношеною, або є медичні протипоказання до імунізації (нещодавно перенесені простудні, інфекційні хвороби, підвищена температура тіла, загострення хронічних захворювань), то можлива відстрочка щеплень.
Комплексна дія препарату достатньо сильне, тому якщо в анамнезі пацієнта є алергічні реакції, рекомендують замінити важку АКДП на спрощену АДС-М, в якій відсутня кашлюковий компонент, який часто викликає алергію.
Друга і наступні АКДП відіграють не менш важливу роль, ніж перша. Завдяки їх використанню організм отримує найвищу ступінь захисту від інфекцій. Чим старше дитина, тим простіше він переносить щеплення, адже з віком імунітет стає міцнішою. Щеплення роблять поетапно, починаючи з 2 місяців, остання щеплення АКДП ставиться у півторарічному віці. Потім протягом усього життя з певними інтервалами проводиться ревакцинація.
Згідно з календарем щеплень, первинний курс щеплень проводиться:
- 1-я — 2-3 місяці;
- 2-я — в 4-5 місяців;
- 3-я — 6 місяців;
- 4-я — до 18 місяців.
Вважається, що в перші кілька місяців після народження дитини захищає вроджений імунітет. Антитіла до цих захворювань переходять через пуповинну кров від матері. Інтервал між щепленнями АКДП може збільшуватися залежно від стану дитини та її здоров’я. Наприклад, якщо перше щеплення зробили дитині в 3 місяці, то друга за показаннями повинна бути не раніше, ніж через місяць. Те ж саме стосується третьої і четвертої і останньої щеплення.
Перша ревакцинація проходить в півтора року
Незалежно від розташування медичного закладу усі дані про щеплення вносяться в карту вакцинацій. Це потрібно для того, щоб у майбутньому, у міру дорослішання малюка, було видно, коли і якою вакциною проводилася імунізація. Це важливо як для медичного статистичного контролю, так і для подальших иммунизационных заходів.
Важлива умова — збереження мінімального інтервалу між щепленнями (30 днів), і тільки четверта вакцинація проводиться трохи пізніше. Лікарі рекомендують не робити перерву між ревакцинациями більше року, це може знизити ефект від імунізації. Саме ці 4 процедури введення препарату і є основною вакцинацією, дозволяє захистити організм дитини від виникнення дифтерії, кашлюку та правця. Після чого через певні проміжки часу роблять ревакцинацію безклітинним кашлюковим компонентом (АДС):
- в 6-7 років;
- в 14 років;
- далі — у дорослому віці кожні 10 років.
На жаль, ревакцинація АКДП у дорослому віці в Росії проходить далеко не завжди за календарем. При порушенні графіка ревакцинацій дорослих АКДП ВООЗ рекомендує не починати щеплення спочатку, а відновлювати їх з того етапу, на якому і стався «збій», і робити стільки ревакцинацій, скільки необхідно.
Як діти переносять вакцинацію?
Малюків вакцинують внутрішньом’язово, вводячи препарат у масивну стегнову м’яз. Діткам постарше, починаючи з 4 років, щеплення роблять у м’язи передпліччя. Специфіка препарату така, що, потрапляючи в м’яз, він не відразу всмоктується в кров, а поступово, що стимулює вироблення організмом антитіл. Проведення імунізації може пройти для дитини абсолютно непоміченим. Однак іноді батьки можуть помітити зміни у місці ін’єкції або в поведінці дитини.
Організм дитини може відреагувати на щеплення легко, але може і «збунтуватися». Для того щоб зрозуміти, коли організм реагує на вакцину нормально, а коли ін’єкція переноситься важко, слід звернутися за допомогою до лікаря.
Нормальні побічні реакції
Поява у дитини деяких з цих симптомів говорить про нормальної реакції організму на введення вакцини:
- Місце уколу стає більш щільним, можливо почервоніння. Для усунення цієї реакції можна зробити спиртовий компрес на місце ін’єкції.
- Втрата апетиту, можливі блювання та пронос. При діареї рекомендований прийом ентеросорбентів (Смекти, Ентеросгелю, активованого вугілля).
- Невелике підвищення температури тіла. Цей симптом найбільш частий, і може зберігатися до декількох днів. Жарознижуючі засоби полегшать стан дитини.
- Кашель. Як правило, проходить без допоміжного лікування через кілька днів.
- Висип. Алергія йде після прийому антигістамінних засобів.
- Дитина накульгує на одну ніжку. Це пов’язано з тим, що у дітей невелика м’язова маса, і це ускладнює розсмоктування препарату. Для усунення симптому можна масажувати ногу, обгорнути теплим рушником.
- Зміна поведінки. З спокійного і тихого він став примхливим і плаксивою, або навпаки — активний малюк стає млявим, загальмованим і сонним.
Після вакцинації та ревакцинації дитина може бути плаксивий і дратівливий, кульгати на одну ногу і скаржитися на біль у животі
Всі розглянуті симптоми — це стандартна реакція на введення чужорідних і ворожих клітин, адже саме такими і є елементи вакцини по відношенню до організму. Дитина при появі реакції на першу щеплення швидше за все під час другої, третьої і наступних відреагує так само. Тому батьки повинні мати в аптечці заздалегідь приготовлені ліки для усунення неприємних симптомів. Потрібно спостерігати за дитиною і у випадку різкого погіршення стану звернутися в лікарню. Такі прояви можуть бути не тільки нормальною реакцією організму на щеплення або ревакцинацію, а ознакою окремого захворювання, проявився після вакцинації.
За яких симптомах потрібно негайно звертатися до лікаря?
Негативні наслідки після імунізації АКДП проявляються протягом перших діб. Якщо стан здоров’я дитини погіршився через кілька днів після процедури, варто встановити іншу причину. За яких симптомах після вакцинації потрібно терміново звернутися до лікаря, щоб уникнути гострої реакції:
- різке підвищення температури тіла до 39 градусів;
- у місці введення вакцини з’явився набряк більше 5-8 см в окружності;
- дитина безперервно плаче протягом кількох годин.
Можливі ускладнення після щеплення АКДП
За статистичними даними, серйозні наслідки після розглянутої щеплення або ревакцинації — досить рідкісне явище (вони спостерігаються лише у 1-3 дітей з 100 тисяч).
Серйозна алергічна реакція після щеплення
Ці ускладнення потенційно можливі, і вони провокують погіршення загального стану здоров’я малюка:
