Туберкульоз – одне з найнебезпечніших захворювань в сучасному світі. Хвороба важко вилікувати, а заразитися нею можна в будь-якому місці і в будь-який час. Вважається, що недуга зачіпає тільки неблагополучні верстви населення, однак захворюваність серед забезпечених людей також досить висока. Туберкульоз особливо небезпечний для маленьких дітей, оскільки їхній організм нездатний боротися з інфекцією. В даний час щеплення від туберкульозу є єдиним способом захистити дитину від важких форм захворювання.
Своєчасно проведена щеплення БЦЖ убезпечить дитину від можливості зараження туберкульозом
Склад і дію вакцини
Вакцина відома як БЦЖ (BCG), названа на честь своїх першовідкривачів і розшифровується як «бацила Коха-Женера» або «бацила Кальметта-Женера». Щеплення не виключає імовірність виникнення захворювання, але перешкоджає розвитку важких форм хвороби та ускладнень.
В основі вакцини – ослаблені і мертві бактерії коров’ячого туберкульозу. При введенні в організм вони сприяють утворенню захисних клітин. Для дітей зі слабким імунітетом розроблена щеплення БЦЖ-М, яка містить патогенні живі організми, але в меншій кількості. Вакцина діє протягом 5-7 років.
Допоміжна речовина – глутамат натрію. Деякі джерела стверджують, що в якості компонентів виступають гідроокис алюмінію, мертиолят, формалін та твін-80. Однак ця інформація не має офіційного підтвердження. Існує кілька методик виробництва вакцин. Вони відрізняються дозуванням і підтипом бактерій. У 90% препаратів входять 4 основних штаму інфекції:
- Токійський — 172;
- Данська — 1331;
- штам «Глаксо» — 1077;
- французький «Пастерівський» — 1173 Р3.
Вакцина випускається у вигляді сухого порошку або таблеток. В одній ампулі препарату міститься 20 прищепних доз. Перед ін’єкцією його розчиняють за допомогою стерильної води, білкової субстанції або фізіологічного розчину. В якості розчинника використовують тільки те речовина, яка вказана в інструкції виробника.
Є щеплення обов’язковою?
Щеплення для малюків проти туберкульозу входить в календар обов’язкових щеплень країн пострадянського простору. Це обумовлено тим, що діти помирають від хвороби значно частіше дорослих людей. Особливо небезпечна бактеріальна паличка Коха для новонароджених та дітей віком до 5 років. Вакцина захищає від важких форм захворювання та розвитку туберкульозного менінгіту.
Ці хвороби важко вилікувати у маленьких дітей, і вони призводять до летального результату. Проте все більше людей починають замислюватися про доцільність вакцинації, що викликана острахом розвитку побічних реакцій. Батьки немовляти можуть написати письмову відмову від щеплення БЦЖ або зробити її пізніше. У цьому випадку вони несуть повну відповідальність за здоров’я свого малюка.
Протипоказання
Зазвичай щеплення БЦЖ роблять новонародженим в перші дні життя. Однак якщо дитина народилася з маленькою вагою, переніс важку родову травму, заражений внутрішньоутробної інфекцією, має гемолітичну хворобу або захворів інфекційним захворюванням після народження, вакцинацію переносять до моменту одужання малюка.
Абсолютні протипоказання до вакцини БЦЖ:
- вірус імунодефіциту у дитини або матері;
- злоякісні пухлини;
- виражені ускладнення при вакцинації у брата/сестри;
- важкі патології нервової системи;
- ферментопатія.
Вакцину вводять тільки повністю здоровим дітям. Одночасно з БЦЖ не можна робити інші щеплення. Малюкам з маленькою вагою (до 2 кг), недоношеним або перенесли захворювання дітям ін’єкцію роблять з використанням ослабленої вакцини БЦЖ-М. Проводить вакцинацію тільки медичний персонал.
Коли і куди ставлять щеплення від туберкульозу?
Багато батьків цікавляться, коли і куди ставлять укол вакцини. За правилами ВООЗ, здоровим немовлятам щеплення роблять на 3-5 день життя. До цього моменту в дитину беруть необхідні аналізи для підтвердження його здоров’я. Укол ставлять внутрішньошкірно. Місце введення вакцини – зовнішня поверхня лівого плеча на кордоні його верхньої і середньої третини. Підшкірно або внутрішньом’язово препарат не вводять.
Іноді місцем уколу є не плече, а стегно малюка
Якщо немає можливості зробити щеплення в плече, то її ставлять в стегно. Батькам, які побажали відкласти вакцинацію рекомендують пройти процедуру не пізніше 2-х місяців після народження малюка. Рішення, коли проводити вакцинацію дітям, щеплення яких була відкладена в результаті захворювання, приймає лікуючий лікар.
Нормальні реакції на вакцину
Перед вакцинацією дитину оглядає педіатр. Відразу після введення препарату на шкірі з’являється невеликий горбок, який розсмоктується протягом 30 хвилин. Реакція на вакцину проявляється через 4-6 тижнів. До цього моменту необхідно прийти на прийом до лікаря, який здійснює перевірку дії вакцини. При правильному введенні препарату на місці ін’єкції утворюється гнійничок 5-6 мм в діаметрі.
Потемніння центральній частині новоутворення вважається нормою. До 4 місяців пухирець лопається і на його місці з’являється скоринка, яка може відпадати і утворюватися знову. До 6 місяців на місці ін’єкції у дитини утворюється невеликий рубець до 10 мм у діаметрі. У місці уколу може бути маленьке почервоніння (до 17 мм) і припухлість. Іноді температура тіла підвищується до 37,5°C, як наслідок нагноєння.
Маленький рубчик (до 3 мм) після загоєння або його відсутність свідчать про неефективність процедури. Таким дітям лікар рекомендує провести повторну вакцинацію.
Ускладнення
Негативні реакції на щеплення бувають дуже рідко. В основному вони відбуваються через порушення техніки введення вакцини або неякісного препарату. До патологічних явищ відносяться:
- Запалення лімфовузлів біля ключиці або в районі пахв. Це відбувається внаслідок того, що частина бактерій з місця ін’єкції потрапляють в лімфатичний вузол. Через деякий час горбки стають м’якими, і з них виходить гній. У деяких випадках на місці запалення утворюється нориця. Лімфаденіт може супроводжуватися анемією і підвищенням температури тіла.
- Холодний абсцес. Патологія виникає внаслідок неправильного введення препарату. Вона виражається у вигляді болючої припухлості, яка може нагноїтися. Зазвичай абсцес проходить через 2-3 місяці, але іноді утворюється довго не заживающий свищ. Тривалість загоєння залежить від того, скільки простору зайняло освіта.
- Поверхнева виразка у місці введення вакцини. Причинами її утворення можуть стати підвищена чутливість шкіри або занесена інфекція в результаті неправильного догляду за малюком.
- Келоїдний рубець. Виглядає він як щільне утворення рожевого відтінку, пронизана тонкими судинами. Якщо його розмір не перевищує 1 см, то дитина в додатковому лікуванні не потребує.
- Генералізована БЦЖ-інфекція. Зустрічається рідко (у 1 пацієнта на 1000000) і характеризується як важке захворювання. При неправильної терапії призводить до летального результату. Може проявитися у дітей з вираженим імунодефіцитом.
- Туберкульоз кістки. Це захворювання може з’явитися через 6-24 місяці після проведення вакцинації внаслідок серйозних імунних порушень в організмі малюка.
- Алергічні реакції, анафілактичний шок.
Підготовка до щеплення і догляд за дитиною після вакцинації
Перед щепленням дитину оглядає педіатр. Йому вимірюють температуру тіла і перевіряють результати аналізів. Вакцинація проводиться в поліклініці або пологовому будинку в ранкові години. У тому випадку, якщо дитина не була щеплена до 2-х місяців, перед процедурою йому проводять пробу Манту. У разі позитивної реакції прищеплювати його не можна.
Для виключення алергічних реакцій у немовляти після щеплення годуючої матері не рекомендується змінювати раціон харчування за кілька днів до процедури. Перед щепленням лікар інформує батьків про те, який препарат буде введений, які можливі наслідки, і що слід робити при виникненні негативних явищ.
При наявності у новонародженого алергічних реакцій на момент вакцинації йому призначають прийом антигістамінних препаратів і переносять процедуру на інший день.
Лікарі виступають проти виписки малюка, якщо хтось із членів сім’ї заражений туберкульозом. Виписка відбувається тільки після ізоляції хворого родича.
Ін’єкцію роблять одноразовим шприцом з коротким зрізом. Перед введенням препарату з шприца випускають 0,1 мл розчину. Шкіру дитини в місці проколу обробляють антисептичної рідиною і натягують. Накладати джгут на руку заборонено, оскільки це заважає препарату засвоїтися. 0,1 мл вакцини вводять всередину шкіри. Після ін’єкції шкіру малюка не обробляють. При догляді за дитиною після щеплення не можна:
- мазати місце введення вакцини зеленкою, йодом або іншими дезінфікуючими засобами;
- закривати це місце бинтом або іншими пов’язками;
- терти грубої мочалкою або пальцями;
- видавлювати вміст появи гнійників;
- після розкриття ампули обробляти його антисептиками;
- здирати утворилися скоринки.
Оскільки після щеплення імунітет дітей ненадовго знижується, лікарі рекомендують обмежити спілкування немовляти з великою кількістю людей в перші кілька днів після вакцинації. Дитину можна купати, але не відразу після щеплення. Водні процедури, прогулянки на свіжому повітрі в перші дні повинні бути нетривалими.
