Погіршення екології і швидкий ритм сучасного життя призвели до того, що лише деякі жінки можуть виносити малюка, ні разу не випивши лікарський засіб. Однак оскільки медикаменти впливають не тільки на майбутню маму, але і на дитину, список ліків, безпечних при вагітності, суворо обмежений.
Папаверин – це один із сучасних препаратів, часто призначуваних при терапії вагітних жінок. Як він діє на організм? Для чого застосовується? Куди вставляють свічки з Папаверином?
Склад, форми випуску та принцип дії Папаверину
Основний компонент препарату – папаверину гідрохлорид. Ця речовина є похідною рослинного алкалоїду. При проникненні в організм воно розслаблює гладку мускулатуру, у зв’язку з чим ліки відносять до групи спазмолітиків.
Виробляють препарат у таблетованій формі, супозиторіях, розчинах. В таблиці описаний склад різних видів ліки.
Форма Папаверину | Концентрація основного речовини | Допоміжні компоненти | Кількість в упаковці |
Таблетки | 10 мг | Тальк, цукор-рафінад, одноосновная карбонова кислота, крохмаль картоплі | 10 шт. |
Свічки | 20 мг | Жир, емульгатор, косметичний стеарин | 2 блістери по 5 шт. |
Розчин | 20 мг в 1 мл | Вода, динатрію едетат, метіонін | 10 ампул по 2 мл |
Дію Папаверину обумовлено його здатністю впливати на механізми м’язової збудливості. Речовина зменшує концентрацію іонів кальцію в гладкій мускулатурі, що приводить до зниження напруги гладких м’язів всіх внутрішніх органів, розширенню судин і поліпшенню кровообігу.
Оскільки під вплив препарату потрапляє тільки гладкомышечная система, пацієнти не піддаються загального ослаблення організму. Ліки також не виводить кальцій з кісток. Допоміжні компоненти забезпечують доставку основної речовини і підтримують необхідну форму.
Шкода і користь препарату при вагітності
В інструкції по використанню не зазначено, що ліки дозволено при вагітності, оскільки не проводилися дослідження на даній групі пацієнтів. Однак на практиці Папаверин при вагітності рекомендують протягом декількох десятків років. За час існування препарату було встановлено, що при правильному використанні він не завдає шкоди майбутній мамі і немовляті.
Неприпустиме безконтрольне вживання лікарського засобу. Призначення повинен робити виключно лікар.
Користь Папаверину при вагітності полягає в тому, що він допомагає виносити здорового малюка. Також препарат володіє легким заспокійливим ефектом, який необхідний для сприятливого перебігу процесу виношування.
Розслаблення передчасного напруги мускулатури матки сприяє нормальному розвитку малюка. При тонусі матки погіршується доставка кисню до плоду, починається гіпоксія. Після вживання Папаверину нормалізується стан матки. Позитивний ефект препарату також полягає у його здатності приводити в норму прохідність крові по судинах.
У третьому триместрі у багатьох жінок підвищується кров’яний тиск, з’являються головні болі. Розширення судин сприяє зниженню тиску. Систематичне використання Папаверину дозволяє доносити малюка без вживання серйозних ліків від гіпертонії.
Показання до застосування
Папаверином лікують жінок на різних термінах вагітності. Найбільш поширена причина використання препарату – тонус матки. Ліки швидко нейтралізує напруженість маткової мускулатури. Папаверин також використовують для зняття больових відчуттів при різних патологіях в якості основного препарату або у комплексній терапії. Навіщо його ще рекомендують? Інші показання до призначення:
- схильність до підвищення кров’яного тиску;
- кольки в нирках, кишечнику, печінці;
- періодичні головні болі;
- зниження дихальної функції внаслідок спазму бронхів;
- запалення жовчного міхура;
- порушення функцій кишечника;
- запальні процеси в сечовидільної системи;
- підвищення температури тіла до субфебрильних показників.
Протипоказання і запобіжні заходи
Лікарський засіб не можна приймати без консультації лікаря, оскільки воно має ряд протипоказань і обмежень. Не можна використовувати Папаверин, якщо у пацієнтки спостерігаються наступні патології:
- знижений артеріальний тиск;
- підвищена чутливість до одного з компонентів ліків;
- порушення ритму серцевої м’язи;
- погана здатність нирок і печінки виводити з організму побічні продукти життєдіяльності;
- високу внутрішньоочний тиск.
При вагітності необхідно уважно ставитися до всіх змін в самопочутті при прийомі препарату. Організм може відреагувати непередбачувано, навіть якщо жінка приймала ліки раніше, оскільки під час вагітності змінюється гормональний фон і внутрішні органи діють у посиленому режимі.
З обережністю використовується Папаверин пацієнтками з порушеннями в роботі надниркових залоз і ендокринними патологіями. При паралельному вживанні з іншими спазмолітиками посилюються спазмолітичний і седативний ефекти. Не рекомендують вживати Папаверин під час годування груддю.
Побічні ефекти
Препарат при правильному застосуванні добре переноситься пацієнтками. Однак можуть спостерігатися наступні побічні ефекти:
- шкірний висип;
- свербіж і печіння;
- уповільнення серцевого ритму;
- надмірне зниження тиску;
- загальна слабкість;
- нудота;
- помутніння свідомості;
- запаморочення;
- посилення потовиділення;
- запор і больові відчуття в черевній порожнині;
- погіршення зорової функції;
- набряки;
- почервоніння шкіри.
Ймовірність виникнення негативних реакцій збільшується при недотриманні дозування препарату. При передозуванні крім перерахованих побічних явищ може виникнути анафілактичний шок.
Інструкція по застосуванню Папаверину на різних термінах вагітності
При вагітності Папаверин найчастіше рекомендують у вигляді ректальних свічок або ін’єкцій. Ректальне введення вважається найбільш безпечним для майбутньої мами і плоду. При надходженні через пряму кишку ліки надає м’який ефект і не концентрується в крові. Введення Папаверину внутрішньовенно проводять в умовах стаціонару, оскільки збільшується ризик стрімкого зниження тиску.
В першому триместрі
У 1 триместрі лікарські засоби здатні вплинути на розвиток малюка в плаценті. У зв’язку з цим застосовуються медикаменти, які надають мінімальний вплив на плід. Папаверинові свічки – один з найбільш безпечних спазмолітиків на ранніх термінах вагітності.
Основна причина застосування препарату на початку вагітності – загроза викидня за тонусу матки. Ректальні свічки призначають ставити на протязі 7-10 днів до 4 разів на добу. Проміжки між введенням Папаверину повинні бути різними. В деяких випадках тривалість курсу збільшується.
Іноді фахівці радять одноразово поставити свічку з Папаверином при виникненні у вагітної неприємних відчуттів в районі живота після фізичної напруги або стресу. Уколи призначають при посиленому тонусі матки. Колять ін’єкції внутрішньом’язово. Після зняття гіпертонусу переходять на супозиторії.
Для збереження вагітності лікування Папаверином проводять у комплексі з іншими препаратами. Зазвичай причиною загрози викидня є недолік прогестерону. Папаверин добре сумісний з гормональною терапією. Основна речовина препарату допомагає відновленню нормального гормонального фону жінки.
У другому триместрі
У другому триместрі можна застосовувати Папаверин у всіх лікарських формах. Однак лікарі вважають за краще свічки і ін’єкції, оскільки таблетки розчиняються повільно і діючий компонент засвоюється організмом тільки наполовину.
При посиленні маткового тонусу ліки призначають у вигляді внутрішньовенних або внутрішньом’язових уколів. Ін’єкції дозволяють швидко зняти напруга мускулатури. Препарат вводять протягом 3-5 днів до 3 разів на день. З моменту усунення небезпеки для плоду і матері призначають інші засоби у таблетках.
Свічки застосовують для зниження тиску і незначного спека, при появі спазми внутрішніх органів, що призводять до колік. Також Папаверинові свічки призначають при запальних захворюваннях сечостатевої системи. Скільки використовувати і дозування визначають залежно від діагнозу, але не більше 4 супозиторіїв на добу.
У третьому триместрі
Показання для призначення Папаверину:
- матковий тонус;
- розпізнавання помилкових і істинних переймів;
- розм’якшення шийки матки на останніх тижнях вагітності;
- підвищення кров’яного тиску;
- больові відчуття під час пологів.
При виникненні загрози передчасних пологів папаверину гідрохлорид не може самостійно прибрати сутички. Однак його використовують у комплексній терапії. Форму препарату і спосіб введення визначає лікар залежно від діагнозу.
На пізніх термінах для зниження тиску рекомендують таблетки з Папаверином. Для знеболювання – ін’єкції, для розм’якшення шийки матки – свічки, уколи і крапельниці.
Як правильно вводити свічки?
Куди вставляти свічки? Папаверинові супозиторії вводять тільки в пряму кишку. Вагінально їх не застосовують. Правила введення:
- необхідно лягти на бік;
- дістати один супозиторій з упаковки;
- трохи підняти ногу, яка знаходиться зверху;
- ввести препарат в пряму кишку;
- залишатися в положенні лежачи протягом 10-15 хвилин.
Перед процедурою необхідно вимити руки. Вводити препарат бажано після спорожнення кишечника, оскільки він може надати проносну дію. Якщо після введення супозиторія з’явилося бажання «сходити по-великому», терпіти не можна.
Якщо свічка вийшла до розчинення, можна поставити інший супозиторій. При частковому розчиненні ліки допустимо повторювати процедуру тільки через кілька годин, оскільки надмірна кількість активної речовини в організмі може привести до передозування.
Чим можна замінити Папаверин?
Існують різні медикаменти, що володіють аналогічним з Папаверином дією. Однак у папаверинсодержащих ліках, на відміну від даного препарату, є також інші основні компоненти. Якщо у пацієнта спостерігається непереносимість діючої речовини, йому рекомендують ліки з іншим складом. У таблиці наведені аналоги Папаверину.
Найменування | Діючі компоненти | Форма випуску | Показання до застосування у вагітних | Протипоказання |
Папазол | Папаверину гідрохлорид, дибазол | Таблетки | Підвищений тиск, спазми гладкої мускулатури | 1 триместр, епілепсія, порушення в роботі серцевого м’яза |
Но-шпа | Дротаверину гідрохлорид | Таблетки, ін’єкції для уколів | Матковий тонус, спазми внутрішніх органів, коліки, головний біль | Патології нирок і печінки, серцева недостатність, непереносимість компонентів препарату |
Дротаверин | ||||
Спазмалгон | Метамізол натрію, фенпивериния бромід, питофенона гідрохлорид | Розчин, таблетки | Больові відчуття, викликані спазмуванням гладкої мускулатури, гіпертонус матки | Захворювання печінки і нирок, анемія, кишкова непрохідність, порушення роботи сечовидільної системи, передпологовий період, перші 3 тижні вагітності |