Більшість вагітних жінок хочуть народити природним чином, тобто так, щоб дитина з’явилася на світ, пройшовши по родових шляхах. Однак іноді ситуація складається таким чином, що наявність певних медичних показань роблять природні пологи неможливі.
Для багатьох жінок новину про те, що їм належить оперативне розродження, або кесарів розтин, стає справжнім шоком. В яких випадках роблять кесарів розтин, кому воно показано, та чи варто боятися таких пологів?
Показання до проведення кесаревого розтину
Головною причиною проведення кесаревого розтину є неможливість появи дитини на світ природним шляхом. Створити таку ситуацію може як фізична (рідше — психологічний стан матері, так і особливості розвитку плода.
Свідчення в різних випадках ділять на:
- обов’язкові (абсолютні);
- відносні (коли можливі різні варіанти розвитку подій).
Коли операція обов’язкова?
Абсолютними показаннями до проведення оперативного розродження у плановому або екстреному порядку є:
- ймовірність того, що дитина не зможе пройти по родових шляхах матері за її вузького тазу;
- гестоз у 3 триместрі;
- наявність не до кінця зажившего післяопераційного рубця на матці (після кесаревого розтину або іншого оперативного втручання);
- повне або часткове передлежання плаценти, яка закриває собою цервікальний канал;
- маткова кровотеча нез’ясованої етіології;
- варикоз піхви;
- дворога або сідлоподібна форма матки;
- розрив матки в попередніх пологах;
- наявність у піхву матері папілом або кондилом, що утворилися під впливом вірусу папіломи людини;
- патології серця у жінки;
- міопія і інші очні захворювання;
- якщо вагітність наступила в результаті екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) або інсемінації;
- гіпоксія плоду;
- передчасне відшарування плаценти;
- неправильне положення плода в матці на момент пологів (поперечний);
- неправильне положення в матці одного з близнюків;
- знаходження близнюків в одному амніотичному мішку;
- затримка розвитку або смерть одного з близнюків;
- багатоплідна вагітність (більше 2-х дітей);
- багаторазове обвиття пуповиною;
- стався під час природних пологів загин голови дитини, що перешкоджає його подальшому просуванню по родових шляхах;
- деформація кісток таза майбутньої матері з-за отриманих травм;
- смерть або коматозний стан породіллі.
Відносні показання
До відносним показниками – ситуацій, які виникають або виявляються, коли жінка вже перебуває в пологах, і стає зрозуміло, що без кесаревого розтину вона не зможе народити, відносять:
- занадто слабку родову діяльність (коли навіть крапельниці з окситоцином не дають позитивної динаміки);
- зміну дитиною положення в процесі пологів з вертикального на подовжнє;
- вага дитини більше 6 кг;
- випадання пуповини через родові шляхи назовні;
- гестаційний термін перевищив 40 тижнів;
- вік матері — понад 40 років;
- порушення кровообігу у породіллі;
- цукровий діабет;
- міоми і інші утворення в матці (злоякісні і доброякісні);
- пластика геніталій в анамнезі;
- проблеми зі здоров’ям неврологічного характеру у матері;
- недостатнє розбіжність тазових кісток;
- незрілість шийки матки.
Підстави для проведення кесаревого розтину для збереження життя і здоров’я дитини
Так як процес розвитку дитини в материнській утробі безпосередньо залежить від здоров’я і стану матері, кожне з абсолютних показань до оперативного розродження, що стосується її, поширюється і на плід. Також за результатами планових УЗД і КТГ можуть виявитися важкі патології, порушення плацентарного живлення і ознаки кисневого голодування, які також є незаперечними свідченнями для кесаревого розтину.
Порятунок життя малюка — головна мета проведення операції при наступних обставинах:
- тазове передлежання;
- гіпотрофія;
- пороки і аномалії розвитку;
- недоношеність і вага менше 2 кг;
- резус-конфлікт між дитиною і майбутньою матір’ю.
Ніж планове кесарів розтин відрізняється від екстреного?
Одним з найголовніших переваг планової операції перед екстреної є можливість проведення необхідних підготовчих процедур. Планове кесарів розтин проводять до початку пологової діяльності при наявності будь-яких підтверджених патологій.
Оптимальним часом для операції вважається строк, на якій у плода вже повністю сформовані легені. Допомогти народитися одній дитині можна вже на 38-39 тижні, двійні і трійні проходять процедуру трохи раніше – на 37-38 тижні.
Підготовка до операції починається з відвідування жіночої консультації: жінці роз’яснюють, навіщо потрібна операція, і хто буде її робити, обговорюють дату проведення, беруть необхідні аналізи і дають направлення в стаціонар. Саму госпіталізацію проводять або напередодні пологів, або в той же день.
Рішення про екстреної операції приймається акушерами в самому процесі пологів при появі будь-яких загроз для життя і здоров’я породіллі і ще не народженої дитини. Найчастіше кесарів розтин є єдиним виходом із небезпечної ситуації. Приймати рішення про його проведення можуть спільно лікар і породілля (її родичі) або ж тільки фахівець в односторонньому порядку.
Хірургами виконуються 2 види розрізів, що забезпечують доступ до порожнини матки — поздовжній і поперечний. У випадках, коли оперативне втручання призначають заздалегідь, виконується поперечний розріз. Він знижує ризики того, що скальпель зачепить сечовий міхур або петлі кишечника. В екстрених ситуаціях черевну порожнину розтинають уздовж (від пупка до лобка), т. к. поздовжній розріз дає більший доступ до внутрішніх органів.
Чи є протипоказання до проведення кесаревого розтину?
У медичній практиці немає чітких заборон для проведення кесаревого розтину. Однак його не проводять, якщо сталася внутрішньоутробна загибель плода, або він знаходиться у стані, не сумісні з життям.
Обмеження до проведення екстреної операції, коли необхідно рятувати одну з двох життів:
- пологи тривають більше 2-х діб;
- плід серйозно інфікований;
- у матері спостерігається критична температура тіла.
Можна зробити кесарів розтин за бажанням породіллі?
Страх перед болем і розривами від природних пологів змушує жінок все частіше звертатися в приватні клініки для проведення кесаревого розтину. Найчастіше з цим питанням звертаються жінки, які готуються стати матір’ю не в перший раз.
Для багатьох жінок звичний процес народження дітей викликає масу негативних емоцій, і в порівнянні з ним «замовні» пологи мають масу переваг. Чому операції віддається більша перевага? Позитивні сторони:
- є можливість вибрати потрібну дату народження малюка;
- здійснюється повний лікарський контроль за станом майбутньої матері і плода;
- відсутність болю;
- процес займає набагато менше часу;
- цілісність статевих органів не порушується.
Проте в Росії кесарів розтин за бажанням жінки (якщо вона боїться або не хоче народжувати сама) не роблять. Операцію виконують за суворими показаннями.
Реабілітація після операції і можливі ускладнення
Відновний період після кесарева розтину займає трохи більше часу і проходить не так, як після природних пологів. Молоду маму замість звичайної палати переводять на добу у відділення реанімації. Грудьми в цей час годувати можна, і жінкам доводиться зціджувати, щоб спровокувати прихід необхідної кількості молозива, а потім — молока. У реанімації проводять необхідні процедури і підтримують роботу організму внутрішньовенним введенням певних препаратів.
Через 3 дні, якщо з жінкою все гаразд, їй дозволяють вставати, і вона переїжджає в звичайну палату. В ній вона може перебувати удвох з малюком, якого вже можна годувати груддю. Однак якщо вага новонародженого більше 3 кг, його не можна брати на руки майбутній мамі протягом 2-х місяців, поки повністю не зарубцюються шви на матці.
У рідкісних випадках операція може мати негативні наслідки і ускладнення як для матері, так і для дитини
- рясна крововтрата;
- порушення або повна відсутність лактації;
- неможливість прийняття наступних пологів іншим шляхом;
- спайки черевної порожнини;
- безпліддя;
- збої у менструальних циклах;
- видалення матки у процесі проведення операції;
- порушення мозкового кровообігу у дитини.
